Правове регулювання стажування в Україні

Abstrakt

Стаття присвячена аналізу нормативно-правової основи для здійснення стажування в Україні. Зроблено аналіз тлумачення поняття «стажування» як у словниках, так і в нормативно-правових актах, які регулюють порядок здійснення стажування для різних категорій осіб. Встановлено, що стажування не є тотожним поняттю «випробування», але за умови успішного проходження особою стажування при прийнятті на роботу згідно із законодавством до неї не застосовується випробувальний строк. Зосереджено увагу на тому, що стажування може бути для різних категорій осіб, зокрема для здобувачів професійної, фахової передвищої, вищої освіти, які здобули відповідний ступінь освіти та продовжують здобувати освіту на наступному рівні з метою набуття досвіду та удосконалення професійних знань, для державних службовців з метою підвищення рівня професійної компетентності, для молоді, тобто осіб віком від 14 до 18 років, з метою ознайомлення з особливостями здійснення державної служби, отриманням рекомендацій за результатами проходження стажування та створенням відповідного резерву кадрів. Встановлено, що порядок проходження стажування молоді з метою ознайомлення з державною службою врегульовується різними підзаконними актами, залежно від виду державного органу, попри те, що порядок проходження стажування є схожим. До того ж розглянуто такі види стажування: стажування у державних органах, зокрема для тих, які претендують на державну службу, а також згадано стажування, яке є передумовою для отримання права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади, наприклад, стажування адвокатів та прокурорів. Окремим видом стажування є стажування службовців місцевого самоврядування. Нормативно-правовий акт, яким врегульовано порядок його проходження, набуде чинності не раніше, ніж через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану. Проаналізовано, що стажування, залежно від його виду, може бути оплатним, безоплатним, а також таким, під час якого зберігається посада та заробітна плата за основним місцем роботи. Встановлено, що строк стажування варіюється від одного до шести місяців.