Право на інформацію в системі конституційних прав людини і громадянина

Abstrakt

Стаття присвячена дослідженню сутності, змісту і структурних елементів права на інформацію, а також визначення місця та ролі цього права в системі конституційних прав людини і громадянина.
Визначено, що право на інформацію є комплексним правом людини і передбачає можливість вільно здійснювати з нею будь-які не заборонені законом дії (отримання, користування, зберігання, поширення, перетворення), у разі, якщо вони не загрожують інформаційній безпеці особі, суспільству та державі, та розглядається як інструмент забезпечення прав, що сприяє громадській участі або дає змогу людині та громадянину реалізовувати інші свої права. Основними структурними елементами права на інформацію є: право збирати, право зберігати, право використовувати та право поширювати інформацію усно, письмово або іншим способом – на свій вибір, які структуруються в інші численні інформаційні права.
У статті доведено, що закріплене в Основному Законі України право на інформацію є сполучною ланкою всієї системи конституційних прав і свобод, а також можливості їх реалізації. Право на свободу думки і слова та інформацію в будь-якій формі треба розглядати як особисте право кожної людини, незважаючи на те, що у разі отримання чи поширення інформації під час виборів різного типу його можна характеризувати як політичне право громадянина, а також можна віднести й до культурних прав людини, зокрема з огляду на право кожного на освіту.
Автором підкреслено, що право на інформацію, згідно з формулюванням низки правових актів, входить як складник до права на вільне вираження кожним своєї думки, однак з огляду на значимість права на інформацію та його роль в сучасному світі можна говорити про його самостійність у системі конституційних прав людини і громадянина, яке пов’язане зі свободою слова, свободою вираження думок, ідей, поглядів і переконань та сприяє реалізації цих свобод і здійсненню багатьох інших прав людини.