Інформаційна культура у площині правової культурології

Abstrakt

Метою наукової статті є аналіз інформаційної культури у площині правової культурології.
На підставі проведеного аналізу найбільш логічно визначати інформаційну культуру як систему цінностей та позитивних моделей поведінки, що формуються і розвиваються у процесі інформаційної взаємодії суб’єктів, тобто в інформаційних відносинах, які можуть бути як із диджитал-складником, так і без нього.
Інформаційна культура є інтердисциплінарним феноменом, передумовою якого є розвиток інформаційного суспільства. Причому можна виділити загальну інформаційну культуру та спеціальну (у сфері права, екології, психології, соціології, історії тощо). Тому у широкому сенсі інформаційну культуру можна визнати частиною загальної культури, а у вузькому (спеціально-юридичному) сенсі – частиною культури правової. Правова культура опосередковує цінності та позитивні моделі поведінки у сфері правової реальності і є наслідком високого рівня правосвідомості, як індивідуальної, так і колективної. Інформаційно-правова культура, по суті, є симбіозом цінностей, що формуються у правових та інформаційних відносинах.
Обґрунтовується наявність професійної інформаційно-правової культури. Її суб’єктами визнаються виключно представники правничих професій, тоді як суб’єктами інформаційно-правової культури є будь-які суб’єкти.
Доводиться, що у сучасному інформаційному суспільстві інформаційна та інформаційно-правова культура мають бути притаманні не лише фізичним та юридичним особам, а й штучному інтелекту. Наголошується на тому, що штучний інтелект має набувати навіть професійної інформаційно-правової культури, зважаючи на його проникнення у сферу судочинства, надання правничої допомоги, нотаріальну діяльність тощо.
Акцентується на тому, що правова культура вже переходить від стану окремих вчень, теорій, концепцій, прикладних моделей до цілісної галузі знань – правової культурології. Її можна розглядати як у локальному сенсі (тобто у конкретних національних правових системах), так і в глобальному (що забезпечує розвиток міжнародного права і прав людини).