Information Culture in the Plane of Legal Culturology
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2024.1.6Keywords:
information culture, information security, information society, digital society, information inequality, information human rights, legal culture, legal culturologyAbstract
The purpose of the scientific article is to analyze information culture in the field of legal culturology.
Based on the analysis, it is most logical to define information culture as a system of values and positive behaviors that are formed and developed in the process of information interaction of subjects, that is, in information relations that can be either with or without a digital component.
Information culture is an interdisciplinary phenomenon, the prerequisite of which is the development of the information society. Moreover, it is possible to distinguish both a general information culture and a special one (in the field of law, ecology, psychology, sociology, history, etc.). Therefore, in a broad sense, information culture can be recognized as part of the general culture, and in a narrow (special-legal) sense – as part of the legal culture. Legal culture mediates values and positive patterns of behavior in the sphere of legal reality and is a consequence of a high level of legal awareness, both individual and collective. Information and legal culture is essentially a symbiosis of values that are formed, both in legal and information relations.
The existence of a professional information and legal culture is justified. Its subjects are recognized exclusively as representatives of legal professions, while the subjects of information and legal culture are any subjects.
It is proved that in the modern information society, information and legal culture should be inherent not only to individuals and legal entities, but also to artificial intelligence. It is noted that artificial intelligence should acquire even a professional information and legal culture, taking into account its penetration into the sphere of legal proceedings, providing legal assistance, notarial activities, and so on.
Attention is focused on the fact that legal culture is already moving from the state of individual teachings, theories, concepts, applied models to an integral field of knowledge – legal culturology. It can be considered both in the local sense (that is, in specific national legal systems) and in the global sense (which ensures the development of international law and human rights).
References
Кукін І. В. Інформаційна культура як один з елементів системи національної безпеки держави. Право та державне управління. 2019. № 2(35). Т. 1. С. 225–230.
Екологія і культура / В. С. Крисаченко, М. А. Кримський, М. А. Голубець та ін. Київ: Наукова думка, 1991. 260 с.
Харкавлюк Ю. С. Екологічна культура: філософсько-правова рефлексія. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2021. Вип. 68. С. 30–34.
Шейко В. М. Креативна модель освіти сучасної цивілізації: загальнокультурологічні, етнокультурні й етнопедагогічні аспекти. Культура України. 2014. Вип. 47. С. 4–13.
Дзьобань О. П. Філософія інформаційного права: світоглядні й загальнотеоретичні засади: монографія. Харків: Майдан, 2013. 360 с.
Прудникова О. В. Інформаційна культура інформаційного суспільства: філософський вимір. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2016. № 4(31). С. 44–53.
Уханова Н. С. Інформаційна культура особистості: сутність і зміст. Інформація і право. 2021. № 1(36). С. 159–166.
Палеха Ю. І., Палеха О. Ю., Горбань Ю. І. Інформаційна культура: навч. посіб. / за ред. Ю. Палехи. Київ: Ліра-К, 2020. 400 с.
Кривешко І. В. Інформаційна культура як правовий феномен. Правничий часопис Донецького національного університету імені Василя Стуса. 2022. № 1–2, т. 2. С. 32–40.
Коваленко О. Формування інформаційної культури у майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів. Нові інформаційні технології в освіті для всіх: неперервна освіта. 2010. № 8. С. 450–455.
Сербін Р. А. Правова культура – важливий фактор розбудови правової держави: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2003. 16 с.
Загальна теорія держави та права / за ред. В. В. Копейчикова. Київ: Юрінком Інтер, 2000. 320 с.
Макаренко Л. Методологічні засади пізнання сутності правової культури. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 9. С. 181–185.
Макаренко Л. О. Теоретико-методологічні аспекти пізнання та формування правової культури: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2019. 441 с.
Коваленко Н. Ю. Сутність взаємозв’язку правової культури та правового виховання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 38. Т. 1. С. 15–18.