Правові проблеми житлово-економічної політики в умовах війни та післявоєнної відбудови

Abstrakt

У статті порушуються проблеми правового забезпечення житлової політики держави в умовах війни та післявоєнної відбудови. На підставі аналізу фактичного стану справ у сфері житла, аналітичних матеріалів та теоретичних праць дослідників виявляються проблеми, що набули особливої актуальності з початком повномасштабної російської воєнної агресії проти України. Наголошується на необхідності врахування в заходах щодо забезпечення ефективності житлової політики в зазначених умовах не лише обставин, що мають загальнодержавне та регіональне значення (забезпечення вимушених переселенців і осіб, житло яких було зруйновано чи істотно пошкоджено, тимчасовим житлом; відновлення пошкодженої через ворожі обстріли критичної інфраструктури, що забезпечує відповідними ресурсами – електрикою, водою, газом; безпеки мешканців багатоквартирних будинків з огляду на відсутність у більшості з них бомбосховищ та ігнорування під час їх будівництва природних катаклізмів та ризиків, пов’язаних з війною), а й побутові проблеми (щодо індивідуальної безпеки мешканців будинків, окремі квартири в яких здаються в оренду або використовуються як хостели без повідомлення сусідів про осіб, що використовують таке житло; щодо автономності квартир з точки зору їх забезпечення електрикою, водою тощо у разі їх централізованого відключення через пошкодження відповідної інфраструктури). Попри прийняття низки актів, спрямованих на вирішення зазначених проблем, більшість з них потребує відповідного правового забезпечення, серед яких: вимоги до безпеки та енергоефективності житла; умови проживання в багатоквартирних будинках з точки зору відкритості інформації про мешканців, зокрема тимчасових; стимулювання впровадження новітніх технологій щодо забезпечення енергоефективності та автономності житла. Наголошується на комплексному характері вирішення проблем з житлом, що має включати економічну (стосовно фінансування), інноваційну (запровадження новітніх технологій), будівельно-експлуатаційну (стосовно дотримання відповідних вимог), екологічну (щодо екологічної безпеки будівельних технологій) та правову (закріплення відповідних заходів на рівні актів законодавства) складові. Особливу роль відіграватимуть інноваційні технології, спрямовані на вирішення проблем безпеки та енергетичної автономності житла, заходи, стимулювання розробки та запровадження яких потребує закріплення на рівні закону.