Теоретико-методологічні аспекти дослідження поняття правової обізнаності
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2022.1.1Słowa kluczowe:
правова освіта; правове виховання; правова обізнаність; правоспроможність; критичне мисленняAbstrakt
У статті представлений ґрунтовний аналіз низки понять, що стосуються володіння правовими знаннями, яке є необхідним для кожного з огляду на презумпцію знання законодавства. Здійснений семантичний, етимологічний, поелементний, формально-логічний аналіз термінів, виокремлені критерії їхнього розмежування і характерні ознаки кожного. Продемонстровано, що правова освіта здебільшого спрямована на теоретичне ознайомлення із правовою дійсністю, тобто це насамперед спосіб розповсюдження, передачі суб’єктам елементарних правових знань. Правове виховання вирізняється значно поглибленим впливом на ціннісні аспекти, гуманістичні правові ідеї, намаганням сформувати повагу до права. Невід’ємною характеристикою правової обізнаності є «вміння діяти», здатність і готовність реалізовувати або захищати свої права.
Bibliografia
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Офіційний вісник України. 2014. № 65. Ст. 2125.
Оніщенко Н. М. Обізнаність в праві як категорія доктрини та явище юридичної практики. Visegrad Journal on Human Rights. 2016. № 6/2. С. 114–118.
Про освіту: Закон України від 5 вересня 2017 року. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380.
Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану правової освіти: Наказ Міністерства юстиції України від 14.11.2011 р. № 3325/5. Офіційний вісник України. 2011. № 91. Ст. 3314.
Про Національну програму правової освіти населення: Указ Президента України від 18.10.2001 р. № 992/2001. Офіційний вісник України. 2001. № 43. Ст. 1921.
Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» (справа про доступність і безоплатність освіти) від 04.03.2004 р. № 5-рп/2004. Офіційний вісник України. 2004. № 11. Ст. 674.
Коляда Т. А. Правове виховання: поняття, ознаки та функції. URL: http://eprints.kname. edu.ua/31264/1/40.pdf (дата відвідування 01.12.2022).
Кривицький Ю. В. Правове виховання та правова реформа: прояви взаємозв’язку і взаємовпливу. Юридичний вісник. 2022. № 2. С. 100–108.
Жаровська І. М. Правове виховання – важлива частина соціалізації особи. Історикоправовий часопис. 2017. № 2(10). С. 3–8.
Правове виховання в сучасній Україні: монографія. 2-ге вид., переробл. і допов. А. П. Гетьман та ін.; за ред. В. Я. Тація, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. Харків: Право, 2013. 440 с.
Словник української мови: в 11 томах. Том 5. 1974. URL: http://sum.in.ua/p/5/504/2 (дата відвідування 08.11.2022).
Практичний словник синонімів української мови. Київ: «Українська книга», 2000. 480 с.
Словник іншомовних слів. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%E E%E1%B3%E7%ED%E0%ED%B3%F1%F2%FC (дата відвідування 08.11.2022).
Попадич О. О. Професійно-правова обізнаність як компонент структури правової вихованості майбутнього фахівця комп’ютерної галузі. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. № 10 (Ч. 2). С. 224–231.
Требін М. П. Правова вихованість – основа демократичного, правового розвитку українського суспільства. Проблеми законності. 2009. № 103. С. 216–220.
Попадич О. О. Педагогічні умови правового виховання майбутніх фахівців комп’ютерної галузі: дис. … канд. пед. наук: 13.00.07. Умань, 2014. 283 с.
Болоніна С. В. Правосвідомість молоді в умовах системної кризи. Юрист. 2004. № 10. С. 66–70.
Захист прав неможливий без обізнаності. Освітній омбудсмен України. URL: https://eo. gov.ua/zakhyst-prav-nemozhlyvyy-bez-obiznanosti/2020/10/26/ (дата відвідування 08.11.2022).
Шпікер М. В. Вимірювання правоспроможності в емпіричній соціології. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2022. Випуск 1(53). С. 29–40.
Марко І. Ю. Аналіз понять «спроможність», «можливість» і «здатність» та пропозиції щодо їх застосування у документах сектору безпеки і оборони України. Social development & Security. 2018. Vol. 5, Iss. 3. С. 76–86. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/socdevsec_ 2018_5_3_10
Слінько Д. С. Секундарні положення консенсуального провадження. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2019. № 28. С. 149–154.
Erten B., Keskin P. Does Knowledge Empower? Education, Legal Awareness and Intimate Partner Violence. IZA – Institute of Labor Economics, 2021. 65 p.
Legal awareness. URL: https://www.basicknowledge101.com/pdf/literacy/Legal%20awareness.pdf (дата відвідування 04.12.2022).
Capote L. Derecho, justicia y pensamiento crítico. Dilemata. 2018. No. 26. Р. 197–205.
Терно С. О. Критичне мислення: динаміка та сфера застосування. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2016. Вип. 46. С. 310–315.
Халперн Д. Психология критического мышления. Санкт-Петербург: Издательство «Питер», 2000. 512 с.
Дієго Феліпе А.-К., Тацій В. Я., Магда Джулісса Р.-Б., Данильян О. Г. Значення критичного мислення у житті сучасного суспільства. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2020. № 3(46). С. 11–27.
Савайда О. І. Енциклопедія права в системі юридичних наук: монографія. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. 193 с.
