Зміст права як комплексна загальнотеоретична категорія

Autor

  • Т. В. Міхайліна Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • Ю. В. Гоцуляк Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2786-5835.2021.1.6

Słowa kluczowe:

зміст права; воля; вольове начало; раціональне начало; інтерес у праві; існуюче у праві; належне у праві

Abstrakt

У статті досліджено специфічні ознаки змісту права як комплексної загальнотеоретичної категорії.
Зроблено висновок, що до змісту права належать: інтерес, вольове начало, інтелектуальне начало, а також існуюче та належне.
Виявлено, що хоча інтерес на етапі формування права виступає віддзеркаленням фактичних потреб осіб, але є набагато ширшим за потреби, зокрема за рахунок того, що, по-перше, однією потребою може зумовлюватися певна кількість інтересів, а, по-друге, інтерес може породжуватися і чинним правом як наслідок його дії.
Стверджується, що норма права виступає квінтесенцією системності, законів формальної логіки та юридичної техніки. Тобто для створення права використовується весь арсенал засобів раціонального мислення, напрацьованих людством. Але інтелектуальне (раціональне) начало у змісті права не можна сприймати виключно у вигляді дотримання правил формальної логіки, хоча це повинно бути невід’ємною якістю правових приписів. У широкому сенсі інтелектуальне начало виявляється, з одного боку, у правильній оцінці інтересів під час переведення їх у зміст права та вибір вірних методів впливу на них, а, з іншого, як інструмент раціональної оцінки змісту норми її адресатом для наступного втілення у фактичній поведінці.
Водночас дослідження інтелектуального моменту в змісті права повинно відбуватися виключно у комплексі із вольовим, бо сепаратизація зазначених категорій позбавляє сенсу будь-яку з них. Вольовий момент опосередковує не лише правову поведінку адресата правових приписів, а й, наприклад, волю законодавця, що спонукає його досягти мети впорядкування суспільних відносин за допомогою правильно інтерпретованих та грамотно відображених на рівні нормативно-правових актів інтересів. Тобто одного розуміння потреб та необхідних для їхнього задоволення засобів ще недостатньо, якщо бракує волі на їхнє втілення.
Щодо існуючого та належного у змісті права робиться висновок, що формалізована норма повинна відбиватися у своєму змісті як фактичний стан речей (право у статиці), так і закласти певну кількість прогнозованих моделей регулювання на майбутнє (право у динаміці). В іншому разі нормативно-правові приписи будуть приречені на стрімке застарівання.

Biogramy autorów

Т. В. Міхайліна , Донецький національний університет імені Василя Стуса

докторка юридичних наук, професорка, професорка кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права

Ю. В. Гоцуляк , Донецький національний університет імені Василя Стуса

доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права

Bibliografia

Проблемы теории государства и права: учебник / под ред. М. Н. Марченко. Москва: Норма, 2008. 784 с.

Общая теория права и государства: учебник / под ред. В. В. Лазарева. Москва: Юристъ, 2003. 520 с.

Алексеев С. С. Общая теория права: в 2-х т. Москва: Юридическая литература, 1981. Т. 1. 360 с.

Малько А. В., Субочев В. В. Законные интересы как правовая категория. Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2004. 359 с.

Чепис О. І. Охоронюваний законом інтерес у цивільному праві: поняття та структура. Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 1. С. 129–134.

Венедіктова І. В. Окремі аспекти захисту законних інтересів у праві інтелектуальної власності. Право та інноваційне суспільство. 2013. № 1. С. 38–56.

Тихомиров Ю. А. Коллизионное право: учеб. и науч.-практ. пособ. Москва: ЮРИНФОРЦЕНТР, 2000. 394 с.

Здравомыслов А. Г. Проблема интереса в социологической теории. Ленинград, 1964.

Першина И. В. Интерес в праве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Н. Новгород, 2002. 183 c.

Венедіктова І. В. Роль інтересу в поділі права на приватне і публічне. Університетські наукові записки. 2011. № 3(39). С. 61–68.

Кистяковский Б. А. Рациональное и иррациональное в праве. Хрестоматія з філософії права. Чернівці: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, 2012. Т. 3: Гносеологія права.

Маисурадзе Н. Рациональное, экзистенциальное и интуитивное в свободно-варьированном интегральном и филоменном праве. URL: http://gisap.eu/ru/node/1167

Шенгерій Л. М. Раціональна та ірраціональна складові сучасної системи права. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2006. № 81. С. 109–112.

Лихолат І. П. Раціональне та позараціональне в праві (на матеріалах законотворчості): автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.12. Київ, 2001. 19 с.

Крымский С. Б., Бургин М. С. Принципы рациональности и проблема их моделирования. Методологические аспекты естественнонаучных исследований. Київ: Наук. думка, 1985. С. 3–17.

Трофименко В. А. Розум та воля як антропологічні основи права: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2004. 21 с.

Крыжановская О. А. Свобода, воля, власть (философские проблемы социальной и политической воли). Ростов-на-Дону: СКНЦ ВШ, 1996. 166 c.

Керимов Д. А. Методология права. Предмет, функции, проблемы философии права. Москва: Аванта+, 2001. 560 с.

Сенина Ю. Л. Категория воли в гражданском праве России (в аспекте гражданско-правовой сделки): автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. Томск, 2006. 27 с.

Коваленко О. О. Воля як філософсько-правова категорія. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «ПРАВО». 2013. Вип. 20. С. 19–23.

Кабальський Р. О. Нормативність права як предмет філософського аналізу: автореф. дис. … канд. юрид наук: 12.00.12. Харків, 2008. 19 с.

Чефранов В. А. Правовое сознание как разновидность социального отражения. Киев, 1976. 138 с.

Міхайліна Т. В. Роль інтегративного потенціалу правосвідомості у реформуванні правової системи: монографія. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2018. 312 с.

##submission.downloads##

Opublikowane

2021-11-02

Numer

Dział

Статті