Genesis and Essence of the Legal Paradigm in the Context of the Rule of Law
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2025.2.5Keywords:
rule of law, paradigm, paradigm shift, human rights, legal paradigm, legal system, legal principle, rationality, type of legal comprehension, legal positivismAbstract
The article is devoted to the analysis of the category of “legal paradigm” and the justification of its use in relation to the Rule of Law. The purpose of the article is to generalize the main approaches to defining the essence of the legal paradigm as a scientific category, to trace its evolution, and to substantiate its interconnection with the principle of the Rule of Law. A retrospective analysis was conducted on the main stages of the evolution of the concept of “paradigm”, which serves as the generic category for the concept of “legal paradigm”. Particular attention is paid to the complexity and multifaceted nature of the legal paradigm, and its significance for legal science and practice. Accordingly, the legal paradigm is characterized as a prevailing system of legal ideas, concepts, theories, criteria, and methods that provides for the cognition of legal reality and the solution of philosophical problems. Special emphasis is placed on the social essence of the legal paradigm, which determines its specific characteristics and significance for legal reality, as well as its role in solving practical problems of law-making and law enforcement. Based on the conducted analysis, it is concluded that the prevailing type of legal comprehension (or legal understanding) at the level of legal ideology determines the paradigm for the cognition of legal phenomena, their content, and functional purpose. Accordingly, the idea of the dependency of the Rule of Law’s content on the type of legal comprehension is supported. The difficulty in classifying the Rule of Law as a legal paradigm is acknowledged. It is noted that in modern civilized legal systems, the Rule of Law is the dominant paradigm in terms of its degree of influence on legal practice. However, by the nature of its perception of reality, the Rule of Law can be simultaneously characterized as a synergistic paradigm (ensuring a greater effect in achieving a just order than the simple sum of the effects of each of its elements) and a globalization paradigm (serving as the universal basis for the development of civilized legal systems). Attention is drawn to the fact that the constitutional entrenchment of the principle of the Rule of Law has led to cardinal changes in the development of the legal system at all levels, which can be characterized as a paradigm shift. Emphasis is placed on the need for a practice-oriented approach to the study of the Rule of Law as a paradigm of interaction between the individual, the state, and society within the legal system, which will contribute to a deeper understanding of the prospects for its development.
References
Старинський М. В., Завальна Ж. В. Парадигми в праві: реальність сучасної юридичної науки. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 1. С. 58–64. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.01.8.
Биков О. М. Правова парадигма у теорії права. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 5. С. 696–699. DOI: 10.24144/2788-6018.2023.05.124.
Скоморовський В. Б., Гдичинський В. Б. Загальнотеоретичний контекст поняття «правові парадигми». Правничий вісник Університету «КРОК», 2018. № 30. С. 50–55.
Ященко В. А., Балинська О. М. Методологічна парадигма сучасної правової науки в Україні. Соціально-правові студії. 2020. Вип. 4(10). С. 12–20. DOI: 10.32518/2617-4162-2020-4-12-20.
Мурзановська А. В. Парадигми: сутність, поняття та значення в методології кримінально-процесуальної науки. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2023. Т. 33. С. 58–65. DOI: 10.32782/npnuola.v33.2023.8.
Француз А. Й., Головата Н. В. Теоретико-правові парадигми регулювання банкрутства. Legal Bulletin. 2022. № 6. С. 24–27. DOI: 10.31732/2708-339X-2022-06-24-27.
Пазенок В. С. До проблеми становлення сучасної світоглядної парадигми. Наукові записки НаУКМА. Том 20: Філософія та релігієзнавство. 2002. С. 10–19.
Етимологічний словник української мови: у 7 т. Т. 4: Н–П / ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова та ін.; уклад.: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко та ін.; НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наукова думка, 2003. 657 с.
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди; редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін. Київ: Абрис, 2002. VI, 742 с.
Шепетяк О. Еволюція терміну «парадигма» та його значення у філософії. Парадигма sacrum & profanum в літературі та культурі: збірник наукових праць: матеріали Міжнародного науково-практичного семінару. Дрогобич: Посвіт, 2009. С. 50–58.
Bergmann G. The Metaphysics of Logical Positivism. New York, Lomdon, Toronto: Longmans Green and Co., 1954. X, 341 p.
Bergmann G. Philosophy of Science. Madison: University of Wisconsin Press, 1957. XIV, 181 p.
Kuhn T. S. The structure of scientific revolutions. 3rd ed. Chicago: University of Chicago Press, 1962. XIV, 212 p.
Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Методологія наукових досліджень: підручник. Харків: Право, 2019. 368 с.
Фурман А. В. Парадигма як предмет методологічної рефлексії. Психологія і суспільство. 2013. № 3. С. 72–85.
Сенкевич Г. А., Хілько А. С., Аксьонов О. І. Теорія наукових парадигм як модель і методологія наукового знання. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32(71), № 1. Ч. 3. С. 168–174. DOI: 10.32838/2710-4656/2021.1-3/29.
Андрейчук Н. Парадигма як термін. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2008. № 620. С. 254–257.
Скакун І. Динаміка парадигм людиномірності наукового знання. Релігія та Соціум. 2013. № 2(10). С. 104–108.
Тур М. Г. Дикурс парадигмальності філософсько-історичного знання: спроба метааналізу. Гілея: науковий вісник. 2015. Вип. 96. С. 205–211.
Стаднік І. В. Механізм правового регулювання господарських відносин: теоретико-юридичний аспект: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2025. 236 с.
Стаднік І. В., Краковська А. Є. Верховенство права як ідеологічна парадигма цивілізованої держави. Право і суспільство. 2020. № 6. Ч. 1. С. 17–22. DOI: 10.32842/2078-3736/2020.6.1.
Цувіна Т. А. Формальні та субстантивні концепції верховенства права в сучасному дискурсі. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 11. С. 197–203. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.11.34.
Tamanaha B. On the Rule of Law: History, Politics, Theory. Cambridge: Cambridge University Press, 2004.
Стаднік І. В. Верховенство права: навчальний посібник. Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2023. 104 с.
Мельничук О. С. Методологічні парадигми та принципи сучасного права та держави. Розвиток сучасного права та держави в юридичній теорії та практиці: матеріали Всеукр. круглого столу онлайн присвяч. 25-річчю Національного Університету «Одеська юридич¬на академія» та 175-річчю Одеської школи права (м. Одеса, 25 листоп. 2022 р.). Одеса: Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.», 2022. С. 9–13.
Алаіс С. І. Проблема праворозуміння в основних школах права: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень». Київ, 2003. 203 с.
Стаднік І. В., Бондар А. С. Права людини в контексті юридичного позитивізму. Правничий часопис Донецького університету. 2019. № 2. С. 3–12. DOI: 10.31558/2518-7953.2019.2.1.
Radbruch G. Gesetzliches Unrecht und übergesetzliches Recht. Süddeutsche Juristenzeitung. 1946. Jg. 1, № 5. S. 105–108.
Кратт О. А., Дєєва Л. Г. Раціональність як інструмент наукового пізнання економічних процесів і явищ. Економічний вісник Донбасу. 2007. № 4(10). С. 49–53.
