Інформаційна культура у площині правової культурології

Автор(и)

  • І. В. Кривешко Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2786-5835.2024.1.6

Ключові слова:

інформаційна культура, інформаційна безпека, інформаційне суспільство, digital-суспільство, інформаційна нерівність, інформаційні права людини, правова культура, правова культурологія

Анотація

Метою наукової статті є аналіз інформаційної культури у площині правової культурології.
На підставі проведеного аналізу найбільш логічно визначати інформаційну культуру як систему цінностей та позитивних моделей поведінки, що формуються і розвиваються у процесі інформаційної взаємодії суб’єктів, тобто в інформаційних відносинах, які можуть бути як із диджитал-складником, так і без нього.
Інформаційна культура є інтердисциплінарним феноменом, передумовою якого є розвиток інформаційного суспільства. Причому можна виділити загальну інформаційну культуру та спеціальну (у сфері права, екології, психології, соціології, історії тощо). Тому у широкому сенсі інформаційну культуру можна визнати частиною загальної культури, а у вузькому (спеціально-юридичному) сенсі – частиною культури правової. Правова культура опосередковує цінності та позитивні моделі поведінки у сфері правової реальності і є наслідком високого рівня правосвідомості, як індивідуальної, так і колективної. Інформаційно-правова культура, по суті, є симбіозом цінностей, що формуються у правових та інформаційних відносинах.
Обґрунтовується наявність професійної інформаційно-правової культури. Її суб’єктами визнаються виключно представники правничих професій, тоді як суб’єктами інформаційно-правової культури є будь-які суб’єкти.
Доводиться, що у сучасному інформаційному суспільстві інформаційна та інформаційно-правова культура мають бути притаманні не лише фізичним та юридичним особам, а й штучному інтелекту. Наголошується на тому, що штучний інтелект має набувати навіть професійної інформаційно-правової культури, зважаючи на його проникнення у сферу судочинства, надання правничої допомоги, нотаріальну діяльність тощо.
Акцентується на тому, що правова культура вже переходить від стану окремих вчень, теорій, концепцій, прикладних моделей до цілісної галузі знань – правової культурології. Її можна розглядати як у локальному сенсі (тобто у конкретних національних правових системах), так і в глобальному (що забезпечує розвиток міжнародного права і прав людини).

Біографія автора

І. В. Кривешко , Донецький національний університет імені Василя Стуса

здобувач ступеня «Доктор філософії»

Посилання

Кукін І. В. Інформаційна культура як один з елементів системи національної безпеки держави. Право та державне управління. 2019. № 2(35). Т. 1. С. 225–230.

Екологія і культура / В. С. Крисаченко, М. А. Кримський, М. А. Голубець та ін. Київ: Наукова думка, 1991. 260 с.

Харкавлюк Ю. С. Екологічна культура: філософсько-правова рефлексія. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2021. Вип. 68. С. 30–34.

Шейко В. М. Креативна модель освіти сучасної цивілізації: загальнокультурологічні, етнокультурні й етнопедагогічні аспекти. Культура України. 2014. Вип. 47. С. 4–13.

Дзьобань О. П. Філософія інформаційного права: світоглядні й загальнотеоретичні засади: монографія. Харків: Майдан, 2013. 360 с.

Прудникова О. В. Інформаційна культура інформаційного суспільства: філософський вимір. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2016. № 4(31). С. 44–53.

Уханова Н. С. Інформаційна культура особистості: сутність і зміст. Інформація і право. 2021. № 1(36). С. 159–166.

Палеха Ю. І., Палеха О. Ю., Горбань Ю. І. Інформаційна культура: навч. посіб. / за ред. Ю. Палехи. Київ: Ліра-К, 2020. 400 с.

Кривешко І. В. Інформаційна культура як правовий феномен. Правничий часопис Донецького національного університету імені Василя Стуса. 2022. № 1–2, т. 2. С. 32–40.

Коваленко О. Формування інформаційної культури у майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів. Нові інформаційні технології в освіті для всіх: неперервна освіта. 2010. № 8. С. 450–455.

Сербін Р. А. Правова культура – важливий фактор розбудови правової держави: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2003. 16 с.

Загальна теорія держави та права / за ред. В. В. Копейчикова. Київ: Юрінком Інтер, 2000. 320 с.

Макаренко Л. Методологічні засади пізнання сутності правової культури. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 9. С. 181–185.

Макаренко Л. О. Теоретико-методологічні аспекти пізнання та формування правової культури: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2019. 441 с.

Коваленко Н. Ю. Сутність взаємозв’язку правової культури та правового виховання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 38. Т. 1. С. 15–18.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-17

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА