Проблеми караності несанкціонованого поширення військово значущої інформації (ст. 114-2 КК)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню (на підставі вивчення матеріалів актуальної судової практики) проблем караності несанкціонованого поширення військово значущої інформації і формулюванню на цій основі пропозицій, спрямованих на вдосконалення Кримінального кодексу України і практики його застосування.
Зокрема, послідовно розглянуто проблеми, пов’язані з призначенням «реального» покарання особам, засудженим за ст. 114-2 Кримінального кодексу України, а також звільненням останніх від відбування призначеного їм покарання з випробуванням.
Підтверджено недосконалість санкцій відповідних кримінально-правових норм. В оновленій ст. 114-2 Кримінального кодексу України запропоновано вказати на альтернативні до позбавлення волі на певний строк покарання у виді: 1) штрафу та виправних робіт (для «звичайних» громадян); 2) та службового обмеження для військовослужбовців.
Водночас обґрунтовано, що проблеми караності несанкціонованого поширення військово значущої інформації пов’язані не лише з недосконалістю відповідних санкцій (помилками у пеналізації), але й із систематичними випадками формально законного, однак сутнісно неправильного застосування кримінального закону судами. Зокрема, критикується звільнення від відбування покарання та використання передбачених ст. 69 Кримінального кодексу України «пільгових» механізмів до осіб, які належать до категорії «зрадників» та «недоведених зрадників», а найчастіше також і «ждунів». Так само негативно оцінена і поширена практика призначення «зрадникам» найменш суворих покарань, передбачених ст. 114-2 КК.
Визначено, що перспективним напрямом подальших наукових досліджень у відповідній сфері є встановлення конкретних розмірів штрафів та строків позбавлення волі, які мають фігурувати в санкціях оновленої норми про несанкціоноване поширення військово значущої інформації.