Адміністративний процес і стандарти Європейського Союзу: адаптація українського законодавства
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2026.1.1.30Słowa kluczowe:
адміністративний процес, адміністративна процедура, acquis communautaire, право на належне управління, адаптація законодавства, європейські стандартиAbstrakt
Стаття присвячена аналізу процесу адаптації адміністративно-процесуального законодавства України до стандартів Європейського Союзу в контексті євроінтеграційних прагнень держави. Особлива увага приділена ролі acquis communautaire як динамічної правової системи ЄС, що включає установчі договори, вторинне законодавство, судову практику, загальні принципи права та «м’яке право». Підкреслюється верховенство acquis над націо¬нальним правом, що було сформовано ключовими рішеннями Суду ЄС (Costa v. ENEL, 1964; Internationale Handelsgesellschaft, 1970).
Центральне місце в роботі займає право на належне управління, закріплене в статті 41 Хартії основних прав ЄС. Автор розглядає його зміст, а також пов’язані європейські стандарти, викладені в Європейському кодексі належної адміністративної поведінки, рекомендаціях Ради Європи та практиці ЄСПЛ. Зокрема, аналізується справа Öztürk v. Germany (1984), яка розширила гарантії статті 6 Європейської конвенції з прав людини на певні категорії адміністративних санкцій.
У статті досліджується механізм адаптації українського законодавства відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС 2014 року. Розкривається мета, етапи та інституційне забезпечення цього процесу, зокрема роль Міністерства юстиції та Офісу реформ Кабінету Міністрів.
Ключовим досягненням реформи названо прийняття Закону України «Про адміністративну процедуру» (2022), який запровадив сучасні, прозорі та уніфіковані правила провадження адміністративних справ. Окремо розглядаються новели закону та зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, спрямовані на посилення судового контролю за діяльністю публічної адміністрації.
Водночас у роботі констатуються наявні проблеми: колізії галузевого законодавства, недостатня підготовка державних службовців, неповна цифровізація послуг та перевантаженість адміністративних судів. Автор пропонує конкретні заходи щодо подолання цих викликів, зокрема гармонізацію нормативної бази, підвищення кваліфікації посадовців та активне впровадження цифрових технологій.
У висновку зазначається, що успішна адаптація адміністративного процесу до європейських стандартів є не лише юридичною вимогою, а й необхідною передумовою модернізації державного управління, підвищення його ефективності та рівня довіри громадян.
Bibliografia
Адміністративне право та адміністративний процес. Повний курс: підручник / В. Галунь¬ко, П. Діхтієвський, А. Берлач та ін.; за заг. ред. В. Галунька, В. Фелика. Вид. 5-те. Одеса: Видавництво «Юридика», 2025. 700 с.
Хартія основних прав Європейського Союзу. Європейське право. 2013. № 1–2. С. 294–304. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpr_2013_1-2_25
Справа Öztürk v. Germany. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-57553%22]}
Постанова КАС ВС від 31.05.2021 по справі 640/8656/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97284144
Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text