Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративному судочинстві України: проблеми та напрями вдосконалення

Abstrakt

Стаття присвячена актуальним проблемним питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративному судочинстві України та його ефективності. У статті досліджено актуальний стан та перспективи розвитку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративному судочинстві України, проаналізовано чинне законодавство та практика його застосування. Наголошено, що реальне та своєчасне виконання судового рішення є невід’ємною складовою права на судовий захист і завершальною стадією адміністративного судочинства, без якої правосуддя втрачає свій практичний зміст. Виявлено ключові причини низької ефективності судового контролю, серед яких диспозитивний характер відповідних повноважень суду, відсутність чітких критеріїв оцінки звітів про виконання судових рішень, формалізм таких звітів, обмежена результативність штрафних санкцій, а також фінансово-організаційні чинники виконання рішень. Проаналізовано чинний механізм контролю через призму статей Конституції України, КАС України та інших актів. Особливу увагу приділено новелам закону 2024 року, які запровадили штрафні санкції керівників суб’єктів владних повноважень, членів колегіального органу та обов’язковість встановлення судового контролю у резолютивній частині рішення.
За результатами дослідження запропоновано напрями вдосконалення, спрямовані на підвищення практичної ефективності судового контролю за виконанням судових рішень, усунення формалізму та забезпечення реального виконання судових рішень в адміністративному судочинстві як завершальної стадії судового захисту. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності судового контролю за виконанням судових рішень, забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів приватних осіб, а саме: щодо необхідності удосконалення механізму оцінки виконання судового рішення (через внесення змін і доповнень до КАС України з приводу уточнення вимог до змісту звіту про виконання; обов’язку підтвердження суб’єктом владних повноважень виконання судового рішення не лише поясненнями, а й належними доказами фактичних дій, реєстрами здійснених виплат, актами прийнятих рішень тощо), що дозволить усунути імітацію виконання судових рішень; дисциплінувати суб’єктів владних повноважень через персональну участь тощо.