Жорстоке поводження з тваринами як законодавча дефініція: теоретико-правова характеристика та особливості нормативної конструкції

Abstrakt

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз законодавчої дефініції «жорстокого поводження з тваринами», закріпленої у законодавстві України, з урахуванням особливостей її нормативної конструкції. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення змісту зазначеного поняття як складного правового явища, що формується на перетині екологічного, кримінального та адміністративного права, а також недостатнім рівнем його дослідження у вітчизняній юридичній науці саме як дефінітивної норми.
У роботі встановлено, що норма-дефініція «жорстоке поводження з тваринами», викладена у Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження», виконує передусім інформативно-узагальнюючу функцію та спрямована на розкриття змісту правової категорії. Виявлено, що структура дефініції поєднує загальні ознаки жорстокого поводження, пов’язані із заподіянням тваринам болю, страждань, тілесних ушкоджень або загибелі, з казуїстичним переліком окремих форм такої поведінки, зокрема нацьковування тварин, залишення їх напризволяще, а також порушення правил утримання, поводження та транспортування.
Обґрунтовано, що норма-дефініція «жорстоке поводження з тваринами» має бланкетний характер, оскільки її зміст конкретизується через інші нормативно-правові акти, які встановлюють відповідні правила поводження з тваринами. Окрему увагу авторами приділено аналізу включення до дефініції суб’єктивного елементу – мотиву правопорушення, зокрема хуліганського або корисливого, що є нетиповим для екологічно-правових норм, які традиційно зосереджені на об’єктивних характеристиках діяння.
Встановлено, що хуліганський мотив відображає демонстративну та соціально деструктивну спрямованість жорстокого поводження з тваринами, тоді як корисливий мотив характеризує його інструментальний характер, за якого тварина розглядається як засіб отримання матеріальної вигоди. Доведено, що включення мотиву до законодавчої дефініції зумовлене прагненням законодавця відмежувати протиправне жорстоке поводження від правомірного впливу на тварин, пов’язаного з господарською, ветеринарною чи іншою об’єктивно необхідною діяльністю.
Зроблено висновок, що законодавча дефініція «жорстокого поводження з тваринами» є складною нормативною конструкцією, яка поєднує елементи різних галузей права та відоб-ражає процеси міжгалузевої взаємодії і трансформації правових категорій.