Розпуск компанії як форма примусової ліквідації юридичної особи в зарубіжному законодавстві

Abstrakt

Стаття присвячена дослідженню застосування в законодавстві зарубіжних країн такої форми ліквідації юридичної особи корпоративного типу як розпуск компанії. Визначено, що підставами для розпуску компанії можуть бути (а) рішення учасників; (б) позов учасника до суду про розпуск, (в) неплатоспроможність юридичної особи. З’ясовано, що під час глибинних конфліктів між учасниками, тупикових ситуацій чи зловживань мажоритаріями в судовій практиці більшості іноземних країн (Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія тощо) поширеним явищем є примусова ліквідація за принципом «just and equitable» («справедливо та обґрунтовано»), що не корелюється з національною правозастосовною практикою, де в аналогічних випадках юридична особа перманентно знаходиться в кризовому стані, з якого немає виходу («dedlock»), оскільки суд не втручається в діяльність юридичної особи, а самостійно учасники це питання вирішити не можуть. Узагальнено приблизний перелік підстав форми примусової ліквідації юридичних осіб у законодавстві зарубіжних країн, як-от розпуск компанії, а саме: якщо досягнення мети компанії є неможливим або якщо наявні інші поважні причини для розпуску компанії; наявність глибинного конфлікту між учасниками, що зробило продовження роботи компанії з таким складом учасників неможливим і такий стан не може бути виправлений шляхом виключення учасника або конфіскації його частки бізнесу; втрата довіри між учасниками компанії; порушення закону або суспільного порядку тощо. Доведено, що форма примусової ліквідації юридичної особи, як-от її розпуск, дає змогу учасникам компанії, особливо міноритаріям, в належний та ефективний спосіб захистити свої права. Аргументовано доцільність імплементації інституту розпуску компанії у добровільному або примусовому (за рішенням суду, реєстратора тощо) порядку в національне законодавство.