Міжнародно-правові засади та виклики використання цифрових доказів у процесі притягнення до відповідальності за воєнні злочини

Abstrakt

Статтю присвячено аналізу міжнародно-правових підходів до використання цифрових доказів у справах про воєнні злочини та проблем їх отримання, перевірки, допустимості й оцінки в міжнародних і національних судах. Встановлено, що цифровізація кримінального правосуддя суттєво розширила можливості документування міжнародних злочинів, і водночас актуалізувала питання автентичності цифрових матеріалів, процесуальних гарантій і захисту прав людини. Особливого значення набувають відеозаписи, супутникові знімки, матеріали соціальних мереж та інструменти OSINT як джерела доказів.
Проаналізовано практику ЄСПЛ і МКС щодо оцінки цифрових доказів. З’ясовано, що міжнародна судова практика лише формує підходи до їх використання, а універсальні стандарти допустимості наразі відсутні. Це спричиняє різне застосування критеріїв оцінки доказів у різних юрисдикціях та ускладнює формування єдиної міжнародної практики. Обґрунтовано необхідність уніфікації правил перевірки цифрових матеріалів і процедур OSINT-верифікації.
Окрему увагу приділено перспективам застосування штучного інтелекту у сфері міжнародного кримінального правосуддя. Наголошено, що технології машинного навчання можуть використовуватися для пошуку, систематизації й аналізу великих масивів цифрових даних.
Установлено, що цифровізація доказової бази у провадженнях щодо воєнних злочинів є стійкою та необоротною тенденцією, що суттєво підвищує результативність міжнародного правосуддя. Наголошено, що необхідно максимально ефективно залучати потенціал штучного інтелекту в суспільних інтересах, використовуючи технології машинного навчання для підтримки слідчих у пошуку, систематизації та опрацюванні релевантних матеріалів. Міжнародний кримінальний суд уже інтегрує інструменти штучного інтелекту для виявлення закономірностей у доказовій базі в межах цифрового проєкту «Project Harmony». У висновку вказано, що подібні ініціативи потребують активної підтримки з боку держав, технологічних корпорацій і громадянського суспільства задля формування сучасної цифрової інфраструктури, яка дасть змогу ефективно використовувати контент, створений користувачами, з метою притягнення винних у міжнародних злочинах до відповідальності.