Еволюція міжнародного права в умовах цифровізації
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2026.1.1.8Słowa kluczowe:
міжнародне право, цифровізація, кіберзлочинність, права людини, кібербезпекаAbstrakt
Стаття присвячена аналізу впливу цифровізації на сучасне міжнародне право, міжнародні відносини та захист прав людини. Автор наголошує, що кіберпростір сьогодні є невід’ємним складником міжнародних відносин. Він відкриває нові горизонти для співпраці між державними та недержавними суб’єктами, сприяє зближенню людей різних країн, але водночас створює серйозні виклики для глобальної стабільності та безпеки.
Розглядаються дуалістичні наслідки оцифрування. Позитивний аспект полягає в полегшенні доступу до правової інформації, спрощенні її поширення та розширенні змісту традиційних прав, зокрема свободи вираження поглядів (ст. 19 Загальної декларації прав людини 1948 р. та ст. 10 Конвенції про захист прав людини 1950 р.). Як приклад автоматизації державних послуг наводиться український портал «Дія». Негативний бік пов’язаний з ризиками порушення права на приватне життя через обробку персональних даних, несанкціоноване використання інформації, а також появою нових загроз.
Особливу увагу приділено новим викликам: кібератакам, інформаційним війнам, застосуванню штучного інтелекту у військовій сфері та стрімкому поширенню кіберзлочинності. Автор зазначає, що міжнародне гуманітарне право та наявні механізми захисту прав людини ще недостатньо адаптовані до цих реалій. Появляються нові категорії прав, як-от право на захист від кібервійни та право на мир у цифровому просторі.
Аналізується проблема практичної реалізації цифрових прав. Незважаючи на їх закріплення в національному законодавстві (зокрема в ЄС), судові та правоохоронні органи стикаються з труднощами кваліфікації правопорушень через анонімність, швидкість процесів і брак відповідних інструментів у національних системах.
У висновку підкреслюється необхідність адаптації міжнародного права: посилення міжнародного співробітництва, розробки нових конвенцій щодо регулювання ШІ та кібербезпеки, створення ефективних механізмів відповідальності (включаючи для організованих кіберугруповань) та збереження балансу між інноваційним розвитком і захистом прав людини. Ключовим завданням сучасності є формування глобальних етичних стандартів у цифровій сфері.
Bibliografia
Юрченко М. М., Костова Н. І. Міжнародні стандарти ЄС щодо доступу до публічної інформації: порівняльний аналіз з Україною. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 5. С. 320–322. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-5/75
Лабик А. Р. Міжнародне право прав людини в умовах цифровізації: аналіз ключових понять. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Т. 3, № 6. С. 429–433. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.3.65
Захарчук І. В. Міжнародне право в умовах цифровізації: становлення четвертого покоління прав людини. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Т. 3, № 5. С. 353–359. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.52
Вареник О. С. Міжнародно-правове регулювання кіберзлочинності в умовах глобалізації. Науковий вісник публічного та приватного права. 2024. № 4 С. 331–337. DOI: https://doi.org/10.32844/2618-1258.2024.4.55
Саєнко М. І. Міжнародний досвід протидії кіберзлочинності та кібершахрайству. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2021. Вип. 64. С. 386–391. DOI: https://doi.org/10.32844/2618-1258.2024.4.55