Родинні зв’язки як ознака спеціального суб’єкта у нормах Кримінального кодексу України

Abstrakt

У статті розкриваються особливості ознаки спеціального суб’єкта кримінальних правопорушень, – родинним зв’язкам. На підставі аналізу норм Кримінального кодексу України виокремлені такі форми родинних зв’язків: мати (матір), батько, батьки, особи, які їх замінюють, близькі родичі або члени сім’ї, усиновителі, опікуни чи піклувальники, особи, на яких покладено обов’язки щодо виховання потерпілої особи або піклування про неї, вітчим, мачуха. Вказано неоднорідність їх філологічного розуміння та юридичного змісту.
Відповідно до положень Цивільного та Сімейного кодексів України здійснено детальну характеристику кожної форми родинних зв’язків. Наведено положення проєкту нового Кримінального кодексу України щодо визначення членами сім’ї подружжя та їх дітей до досягнення ними повноліття незалежно від спільного проживання, а також віднесення до їх кола будь-яких осіб, які спільно проживають, незалежно від перебування в шлюбі, що пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки (крім прав та обов’язків, які не мають характеру сімейних).
Охарактеризовано доктринальні здобутки та констатовано прагнення законодавчих органів щодо уніфікації термінології норм Кримінального кодексу України. Зазначено доцільність наукових дискусій про уточнення і деталізацію ознак спеціального суб’єкта кримінальних правопорушень, проаналізовано конкретні шляхи законодавця щодо удосконалення положень Кримінального кодексу України шляхом уточнення та розширення кола родинних зв’язків. Виявлено відсутність системності законодавчих процесів щодо удосконалення норм Кримінального кодексу України на прикладі терміну «особа, яка замінює батьків».
Зроблено висновок про потребу законодавчої уніфікації ознаки спеціального суб’єкта кримінальних правопорушень – родинних зв’язків, зокрема і відповідно до положень чинного кримінального процесуального законодавства.