Правове регулювання встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.2.20Słowa kluczowe:
відповідність працівника займаній посаді; випробувальний строк; ділова оцінка; заборона дискримінації; випробування; працівник; роботодавець; трудовий договір; трудові відносини; правове регулюванняAbstrakt
У дослідженні окреслено переваги випробування під час прийняття на роботу та визначено проблемні моменти, що виникають в процесі випробування і встановлення невідповідності працівника. Під час проведеного дослідження проаналізовано законодавство про встановлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі протягом строку випробування як підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Розглянуто особливості процедури встановлення, проведення і визначення результатів випробування згідно з Кодексом законів про працю України та новоприйнятим у зв’язку з введенням воєнного стану Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Наголошено на змінах, яких зазнало трудове законодавство внаслідок воєнного стану і безпосередньо положення частини 3 статті 26 КЗпП, що стосується обмежень встановлення випробування для певних категорій осіб. Підкреслено проблему, що пов’язана з обмеженнями встановлення випробування для певних категорій осіб, які не діють у період воєнного стану, та наголошено на питанні щодо необхідності встановлення таких обмежень до всіх перелічених категорій за нормальних умов. Зазначено проблеми, що стосуються виплати заробітної плати працівнику під час випробування, та наголошено на позиції Верховного Суду з цього питання. Запропоновано внести доповнення до Кодексу законів про працю України – передбачити новий обов’язок для роботодавців встановлювати чіткі та об’єктивні критерії для випробувань працівників при прийнятті на роботу. Це доповнення вирішує проблеми недостатньої стандартизації та суб’єктивності в процесі випробувань, сприяючи створенню справедливого та ефективного механізму відбору працівників роботодавцем. Також наголошено на позиції Верховного Суду щодо умов законності звільнення на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України з урахуванням частини другої статті 28 КЗпП України.
Запропоновано розробити чіткий процес оцінки працівника під час випробувального строку, та встановити перелік гарантій для працівника, який проходить випробування, що захищають його від свавілля роботодавця, і повинні бути закріпленні в законодавстві.
Bibliografia
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322–VIII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/322-08#Text
Ждан М. Д. Щодо проблем правового регулювання випробування при прийнятті на роботу. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. Серія «Право». 2014. Вип. 22. С. 73–83.
Постанова Верховного Суду України від 11 грудня 2019 року у справі № 374/274/18-ц. URL: http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=86333485&red=100003b7237263194b378625841 40d9790f966&d=5
Краєвська Є. Чи може бути неоплачуваним випробувальний термін? Юридична газета online. 09 лютого 2021 року. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/chi-mozhe-buti-neoplachuvanim-viprobuvalniy-termin.html
Денисевич А. Ю. Правове регулювання оцінки професійного рівня працівників: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. Київ: 2018. 215 с. URL: https://scc.knu.ua/upload/iblock/3c9/ dis_Denysevych%20A.Y..pdf
Занфірова Т. А. Свобода праці в трудовому праві України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05. Київ, 2017. 499 с. URL: https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/ 470b0f90-d17f-4c0e-90df-69ab9f7c3931/content
Кисельова О. І. Трудове право України: навчальний посібник. Сумський державний університет, 2017. 309 c.