Особливості визначення об’єктів оподаткування

Abstrakt

Спроби розробити будь-які кваліфікаційні ознаки, які б дозволяли однозначно ідентифікувати об’єкти оподаткування, а також класифікувати їх, сьогодні не мають успіху. Податкова система – це не лише фіскальний інструмент, це ще й інструмент економічної політики, регулятор виробництва, споживання та інвестицій, платіжного балансу та розподілу доходів у суспільстві. Зазначені функції податкової системи визначають особливості визначення і спосіб закріплення у законодавстві об’єктів оподаткування. Реальних об’єктів оподаткування всього три. Перший об’єкт оподаткування – це заново створена додана вартість як результат господарської діяльності, що являє собою факторні доходи фірми – фонд оплати праці і прибуток. Факторні доходи є об’єктом для нарахування соціальних внесків і податків: на додану вартість, на доходи фізичних осіб, на прибуток. Два інші об’єкти оподаткування пов’язані з правом власності народу України: на мінерально-сировинні та інші природні ресурси та власністю фізичних і юридичних осіб відповідно. Специфіка об’єктів акцизного та екологічного податків визначається особливими функціями, що покладається на них. Акцизний податок покликаний обмежувати споживання шкідливих товарів та задовольняти принцип справедливого оподаткування. Екологічний податок має зберігати безпечне середовище для життя людей, що передбачає перехід до інноваційної моделі розвитку економіки та обмеження згубного впливу економіки на природу. Ця функція екологічного податку і визначає специфіку вибору об’єкта оподаткування. Рентну плату треба визначати як податок. Насправді – це вартість мінерально-сировинних та інших ресурсів, які належать народу України. Ця вартість має вилучатися повністю і використовуватися народом, як джерело доходів Пенсійного фонду України та формування суверенних національних фондів для майбутніх поколінь.