Проблематика класифікації об’єктів права інтелектуальної власності та місце у ній нетрадиційніх об’єктів

Abstrakt

Метою наукової статті є аналіз класифікації об’єктів права інтелектуальної власності та визначення у ній місця нетрадиційних об’єктів.
У дослідженні констатується, що об’єкти права інтелектуальної власності регламентовані як на національному, так і на міжнародному рівні. Проте відповідні норми міжнародного права передбачають невичерпний перелік об’єктів права інтелектуальної власності, на відміну від Цивільного кодексу України (яким закріплено вичерпну конструкцію).
Підтримується наукова позиція щодо поділу об’єктів прав інтелектуальної власності на чотири види, а саме: 1) об’єкти авторського права та суміжних прав (об’єктами якого є твори літератури, науки та мистецтва, виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення); 2) об’єкти права промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки); 3) засоби індивідуалізації учасників господарського (цивільного) обороту (комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення, доменні імена); 4) нетрадиційні об’єкти прав інтелектуальної власності.
Можна зробити висновок, що під нетрадиційним об’єктом права інтелектуальної власності слід розуміти результат інтелектуальної (творчої) діяльності, який відповідає умовам правової охорони, але має відмінності від інших (традиційних) об’єктів прав інтелектуальної власності.
До нетрадиційних об’єктів прав інтелектуальної власності пропонується відносити: сорти рослин, породи тварин, топографії інтегральних мікросхем, комерційну таємницю, ноу-хау, наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, комп’ютерні програми та бази даних, парфумерні вироби та інші об’єкти права інтелектуальної власності, які відповідають наведеному вище визначенню.
Пропонується сформулювати ст. 420 Цивільного кодексу України в тпакий спосіб, щоб конструкція передбачала можливість розширювального тлумачення (тобто як невичерпний перелік). Це дасть змогу закласти правову модель на майбутнє, враховувати стрімкий розвиток суспільних відносин і науковий прогрес, які неодмінно призведуть до виникнення у майбутньому нових об’єктів права інтелектуальної власності.
Слід акцентувати на тому, що нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності необхідно відрізняти від комплексних об’єктів, наприклад, інтернет-сайти та дизайни інтер’єру.