Міжнародно-правовий статус невизнаних держав
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.1.3.9Słowa kluczowe:
міжнародне право; держава; визнання держави; невизнані держави; Статут ООН; декларативна і конститутивна теорія; право народів на самовизначення; територіальна цілісність; окупована територіяAbstrakt
Стаття присвячена аналізу міжнародно-правового статусу невизнаних держав у світлі міжнародних суспільно-політичних відносин у ХХІ столітті. Авторами проаналізовані різні підходи до формулювання дефініції «невизнана держава», а також на їх основі розроблене власне визначення цього поняття.
Окрему увагу приділено виокремленню характерних ознак, що притаманні невизнаним державам як важливому аспекту під час формування їх особливого політико-правового статусу. До них віднесено: проголошення себе суверенними; відсутність міжнародного визнання; обмежені міжнародні відносини; політична нестабільність; досягнення де-факто незалежності; демонстрування бажання отримати де-юре незалежність.
Розглянуто геополітичні, правові, етнокультурні, соціально-економічні, історичні передумови, що спричиняють формування таких політичних утворень на територіях сучасних держав. Проаналізовано декларативний та конститутивний підходи до формування статусу невизнаних держав. Встановлено, що в сучасному світі жоден з цих підходів не існує в чистому вигляді.
Авторами встановлено, що першочерговою передумовою проблем, що випливають із невизначеного міжнародно-правового статусу, в якому перебувають невизнані держави, є відсутність дієвого механізму їх визнання. Значна увага зосереджувалася на дослідженні колізії між двома принципами міжнародного права: принципом права народів на самовизначення та принципом територіальної цілісності.
Звертається увага на необхідність врегулювання процесу щодо подолання протиріччя між принципом права народів на самовизначення та принципом територіальної цілісності, чітке відокремлення понять «невизнана держава» та «тимчасово окупована територія», а також створення міжнародних механізмів для визнання новоутворених держав.
Визначено, що правильне врегулювання міжнародно-правового статусу невизнаних держав сприятиме розвитку їх політичної системи, економіки, забезпечить доступ до міжнародних організацій та ринків, полегшить співпрацю з іншими суверенними державами.
Bibliografia
Бабик М. Щодо визначення міжнародно-правового статусу невизнаних держав у сучасному світі. The IV International Scientific and Practical Conference «The latest implementation of technologies in education». 2022, November 21–23, Munich, Germany. Р. 149–153. URL: https://eu-conf.com/ua/events/the-latest-implementation-of-technologies-in-education/ (дата звернення: 29.05.2023).
Старенок І. П., Струк Є. О. Особливості визнання невизнаних держав. Підсумки розвитку наукової думки: зб. наук. праць «ΛΌГOΣ» з матер. міжнар. наук.-практ. конф., м. Івано-Франківськ, 5 грудня, 2018 р. Вінниця: ГО «Європейська наукова платформа», 2018. Т. 2. С. 39–42.
Тараненко М., Афанасьєв Д. Проблема невизнаних та частково визнаних держав на міжнародній арені. Jurnalul juridic national: teorie şi practică. 2019. № 37(3). С. 170–173.
Іщенко В. В. Невизнані та частково визнані держави в сучасному міжнародному праві. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2016. № 3/4 (31/32). С. 209–215.
Пікуля Т. Правовий статус невизнаних політико-територіальних утворень. Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький, 2019. Вип. 48. С. 54–56.
Тимченко Л. Д., Кононенко В. П. Міжнародне право: підручник. Київ: Знання. 2012. 631 с.
Далявська Т. П. Феномен невизнаних держав: політологічний аналіз: дис. … канд. політ. наук: 23.00.02; ВНЗ України «Університет економіки та права «Крок». Київ, 2016. 230 с.
Дзюба Я. О., Остафійчук О. Ю. Невизнані держави сучасного світу: проблеми міжнародно-правового визнання і шляхи їх подолання. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2020. № 3(13). С. 152–162.
Криштоп С. В. Особливості правового статусу невизнаних держав. Young Scientist. 2017. № 11(53). С. 893–896.
Войціховський А. В. Міжнародне право: підручник. Харків: ХНУВС, 2020. 544 с.
Говорова Я. Невизнані держави: сутність поняття та проблеми міжнародно-правового визнання. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 11. С. 238–240.
Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй від 24.10.1970 р. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml (дата звернення: 29.05.2023).
Войцехівський В. В., Марчук І. В., Логвиненко Є. С. Міжнародно-правовий статус «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень. Право і безпека. 2022. № 1(84). С. 115–123.
Статут Організації Об’єднаних Націй від 26.06.1945 р. URL: https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf (дата звернення: 29.05.2023).
Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі від 01.08.1975 р. URL: https://zakon.cc/law/document/read/994_055 (дата звернення: 29.05.2023).
