Спосіб реалізації та межі судового розсуду під час обрання спрощених форм провадження в адміністративному судочинстві

Abstrakt

У статті досліджуються повноваження адміністративного суду щодо вибору форм адміністративного судочинства. Особливу увагу приділено способу реалізації та межам судового розсуду за умови обрання спрощеного позовного провадження та визначення порядку розгляду адміністративної справи за цієї процесуальною формою (у письмовому провадженні чи в судовому засіданні з викликом сторін). З’ясовано, що суд наділений широкою свободою дій на самостійне вирішення питань, пов’язаних з порядком розгляду адміністративних справ, яка, однак, обмежується нормами імперативного характеру. Доведено, що судова дискреція на обрання спрощеного позовного провадження не залежить від ініціативи позивача у вигляді відповідного клопотання, і що таке клопотання не є обов’язковою умовою для застосування спрощеного позовного провадження, оскільки закон передбачає можливість розгляду адміністративної справи у спрощеному порядку, зокрема за рішенням суду.