Ефективність реалізації права на судовий захист суб’єктами господарювання

Abstrakt

Стаття присвячена дослідженню питань ефективної реалізації права на судовий захист суб’єктами господарювання. Пошук напрямів удосконалення законодавчого врегулювання цих відносин здійснюється шляхом доопрацювання чинників, які впливають на ефективну реалізацію права на судовий захист суб’єктами господарювання. У статті аналізуються законодавчі тенденції до розширення переліку можливих способів захисту порушених прав у господарській сфері, розглядаються новели господарського процесуального законодавства. На основі практики Європейського суду з прав людини та матеріалів вітчизняної судової практики досліджуються проблеми обрання та застосування ефективних способів судового захисту в умовах реформування господарського судочинства. Вважається важливим при обранні способу судового захисту враховувати також фактор дотримання балансу між видом, ступенем небезпечності, обсягом шкідливих наслідків посягань на право (порушення, невизнання, оспорювання) з боку відповідача та обраним позивачем способом захисту з погляду його співмірності із зазначеними показниками відповідності посяганню і належному правовому закріпленню (в контексті принципу правової визначеності поведінки і передбачуваності її наслідків). Робиться висновок про те, що хоч обрання належного способу захисту позивачем має визначальне значення для ефективності судового захисту та забезпечує успішну реалізацію права на судовий захист, водночас на результати захисту в судовому порядку впливають й інші чинники, що визначають ефективність реалізації права на судовий захист суб’єктами господарювання, а саме: зміст і якість законодавчих норм; процесуально-правовий механізм відновлення порушеного права, передбачений процесуальним законодавством; судова діяльність, яка впливає на хід процесу та результати судового розгляду господарської справи.