Щодо розгляду господарських спорів за участі фермерських господарств

Abstrakt

Стаття присвячена аналізу практики господарських судів щодо розгляду спорів за участі фермерського господарства. Метою статті є конкретизація положень щодо розгляду господарських спорів за участі фермерських господарств та пропонування напрямів удосконалення чинного законодавства.
На основі аналізу наукових поглядів щодо аграрно-правових спорів зроблено висновок, що фермерське господарство може бути учасником будь-якого такого спору, проте не всі з них підлягають розгляду господарськими судами. Приділено увагу поділу спорів на публічно-правові та приватноправові, визначенню поняття господарського спору. На основі аналізу масиву практики розгляду господарських спорів за участі фермерських господарств виділені господарські земельні спори, спори щодо управління фермерським господарством та інші спори, пов’язані з порушенням корпоративних прав членів фермерського господарства, оскільки саме ці спори мають певну специфіку та/або проблеми під час їх вирішення.
На підставі аналізу практики розгляду земельних спорів констатовано проблему визначення предметної юрисдикції та конкретизовано, що критеріями для віднесення цих спорів до господарської юрисдикції виступають факт державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи або фізичної особи-підприємця на момент подачі позову та домінування приватного інтересу. Узагальнюючи аналіз розгляду справ за спорами щодо управління фермерським господарством та іншими порушеннями корпоративних прав членів такого господарства, виявлено проблему застосування судами аналогії закону та конкретизовано, що аналогія закону застосовується господарськими судами для подолання прогалин у регулюванні відносин щодо діяльності фермерського господарства з метою захисту порушених прав і у разі, якщо відповідні відносини підпадають під загальне правове регулювання, проте спеціальна правова норма відсутня або є неповною. З метою удосконалення законодавчого регулювання запропоновано закріпити право належного орендаря земельної ділянки на посіви та врожай, який підлягає збору після спливу строку дії договору оренди земельної ділянки, та регламентувати питання скликання, проведення і прийняття рішень загальними зборами фермерського господарства.