Щодо визнання криптовалюти засобом платежу на території України: теоретико-правове обґрунтування

Abstrakt

Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності правового закріплення криптовалюти як засобу платежу в Україні. Досліджено науково-правові позиції на захист окресленого питання з відповідною аргументацією. Встановлено, що більшість науковців, формулюючи поняття криптовалюти або віртуальних активів, використовують словосполучення «цифровий засіб платежу», «одиниця вартості», «засіб здійснення платежів» тощо, а Міжнародний валютний фонд і Європейський центральний банк тлумачить віртуальну валюту через фрази «цифровий вираз вартості» і «вид нерегульованих цифрових грошей» відповідно. Визначено, що первинною функцією криптовалюти є здійснення платежів, а відмова кваліфікувати її в якості форми грошей та заборона використання як засобу платежу суперечить прямому призначенню цієї інновації. Аналіз практики нормативного регулювання криптоактивів у зарубіжних країнах доводить, що багато країн схвально ставляться до повного чи часткового визнання криптовалюти платіжним засобом, серед них: Німеччина (грошова одиниця та форма приватних грошей), Швеція (договірний платіжний засіб), Японія (засіб платежу), США( валюта, форма грошей, об’єкт грошових переказів в окремих штатах), Канада (засіб розрахунку), Іспанія (офіційна платіжна система), Сальвадор (засіб платежу), Сінгапур (визнано засобом обміну, що приймається суспільством або його частиною як платіж за товари або послуги чи в рахунок погашення боргових зобов’язань), Швейцарія (прирівнюється до іноземних валют), Фінляндія (фінансовий інструмент, операції з яким вважаються приватними угодами). Зроблено припущення, що фактором стримування визнання в Україні криптовалюти засобом платежу є загроза потенційної конкуренції криптовалюти з національною грошовою одиницею (гривнею). Наголошено, що подібний підхід дозволяє уникнути негайних правових ризиків для фінансово-економічної системи країни, проте він іде всупереч тенденціям правового регулювання криптоактивів найбільш розвинутими країнами з демократичним устроєм, а також ігнорує їх основне призначення – слугувати платіжним засобом, альтернативним фіатним грошам. Зроблено висновок про доцільність правового визнання криптовалюти платіжним засобом та про можливість сприяння наповненню державного бюджету завдяки відповідним законодавчим змінам в аспекті правового статусу криптоактивів.