Право людини на здоров’я в умовах пандемії: окремі медико-правові аспекти

Abstrakt

Статтю присвячено дослідженню окремих медико-правових аспектів права людини на здоров’я в умовах пандемії. Метою статті є узагальнення основних проблем у сфері забезпечення права людини на здоров’я в умовах пандемії, обґрунтування напрямів та засобів їхнього вирішення на основі використання комплексного медико-правового підходу. Уточнено поняття пандемії як екстремальної ситуації, що проявляється у значному та швидкому територіальному поширенні в світі (країни, континенти) спалаху небезпечного інфекційного захворювання, викликаного новим інфекційним агентом (або новим штамом вже відомого раніше). Проведено аналіз основних підходів до визначення поняття та змісту здоров’я, на підставі якого визначено його характеристики як медико-соціальної та правової категорії. Конкретизовано співвідношення права людини на здоров’я з іншими правами людини в умовах пандемії та визнано хибність їх протиставлення один одному. Доведено, що зв’язок між ними має надскладний характер, що характеризується їхнього взаємовпливом та взаємообумовленістю. Зроблено висновок, що здоров’я є надважливою умовою здатності людини реалізовувати інші права і свободи, а права людини є основою для запобігання загрозам здоров’ю населення, контролю над ними, а також захисту права людини на здоров’я. Уточнено основні засоби забезпечення права на здоров’я в умовах пандемії. Звернено увагу, що медичні заходи спрямовані, насамперед, на 1) запобігання швидкому розповсюдженню інфекції; 2) подолання хвороби. Юридичний аспект забезпечення права на здоров’я в умовах пандемії у використанні додаткових (у порівнянні зі звичайною ситуацією), навіть надзвичайних засобів для її подолання та збереження життя і здоров’я населення. Окремо наголошується на необхідності розробки комплексної загальнодержавної програми формування належної культури здоров’я, в тому числі і в умовах надзвичайних ситуацій (зокрема, пандемії). Першочерговим завданням в межах цієї програми повинно бути проведення виховних заходів, за допомогою просвітницької діяльності, пропаганди (агітації), з тим, щоб сформувати високий рівень культури та свідомості як окремих осіб, так і суспільства загалом, а також відповідальне ставлення людини до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.