International Principles of Criminal Procedure and Forensic Methods
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2026.1.1.26Keywords:
international principles of criminal proceedings, investigation, criminal proceedings, pre-trial investigation, criminal offenses, forensic methodology, cooperationAbstract
This article examines current issues in the investigation of criminal offenses in light of international principles of criminal procedure. It highlights the importance of aligning forensic methods with international and European standards and emphasizes the need to improve these methods to enhance the effectiveness of pretrial investigations.
Attention has been drawn to the need to improve and develop legislation governing forensic expert activities. It is noted that one effective way to reform the system is to introduce in Ukraine a unified accreditation system for expert institutions based on the international ISO/IEC 17025 standards, which will allow the harmonization of national approaches to forensic activities with the best practices of European Union and the United States of America.
It is emphasized that the success of preventing and investigating of criminal conduct depends to a large extent on the effectiveness of cooperation among all the participants in law enforcement activities. In this context, it is important to improve the procedural and forensic organization of cooperation between prosecutors, investigators, and operational units, while raising standards for the manageability and verifiability of evidence.
It has been concluded that European standards for the investigation of criminal offenses, as understood in the context of the practice of the European Court of Human Rights (in the broad sense), are the provisions enshrined in the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the principles established in the practice of the ECHR, which are binding on the states that have ratified the relevant international treaty. European standards of investigative tactics and methodology in the context of ECHR case law (in the narrow sense) constitute a system of forensic recommendations developed through the analysis of the application of international and national legislation, as well as ECHR decisions, aimed at implementing international principles of criminal proceedings.
References
Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18.03.2004 (зі змінами). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15 (дата звернення: 10.03.2026).
Жовтюк О. В. Міжнародні стандарти криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів. Наука і правоохоронна діяльність. 2025. Вип. 4(70). С. 202–209.
Бондаренко-Берегович В. В. Судово-експертна діяльність у світі: інституційні особливості та перспективи для України. Українська поліцеїстика: теорія, законодавство, практика. 2025. № 1(13). С. 36–42.
Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: монографія. Київ: Юрінком-Інтер, 2005. 512 с.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація та ін. Харків: Право, 2012. 768 с.
Шило О. Г., Новожилов В. С. Міжнародне право в системі джерел кримінального процесуального права України. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 3. С. 89–98.
Кучинська О. П., Фулей Т. І., Бараннік Р. В. Принципи кримінального провадження у світлі практики Європейського суду з прав людини: монографія. Ніжин: ТОВ «Видавництво “АспектПоліграф”», 2013. 228 с.
Чорноус Ю. М. Методологічні засади криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. Філософські та методологічні проблеми права. 2017. Вип. 1. С. 63–75.
Про судово-експертну діяльність: Проєкт Закону № 6284 від 05.11.2021. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73154 (дата звернення: 20.03.2026).
Огляд рішень Європейського суду з прав людини. Верховний Суд. 66 с. 2025. URL: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_02_2025.pdf (дата звернення: 27.03.2026).
Бусов Д. М. Предмет і межі доказування у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях. Особливості процесуального доказування у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях: матеріали круглого столу (26 липня 2016 р.). Київ: Національна академія прокуратури України, 2016. С. 16–19.
Кропивка Р. О. Взаємодія прокурора, слідчого та оперативного підрозділу у досудовому розслідуванні: криміналістичний аспект. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне законодавство». 2026. Вип. № 01, ч. 3. С. 388–400.
Дульський О. Л. Криміналістичне забезпечення збирання доказів сторонами кримінального провадження: міжнародні, європейські, національні стандарти: монографія. Одеса: Видавництво «Юридика», 2025. 458 с.
Погорецький М. А. Верховенство права у кримінальному процесуальному доказуванні: методологія та практика застосування. Вісник Національної академії правових наук України. 2025. Т. 32, № 3. С. 275–299.
Погорецький М. А. Забезпечення прав людини в цифровому доказуванні як умова реалізації принципу верховенства права та постановлення справедливого вироку. Право України. 2025. № 9. С. 60–74.
Погорецький М. А., Меленті Є. О. Документування атак держави-агресора на об’єкти критичної інфраструктури України: методика інтелектуального аналізу мультисенсортних даних та використання його результатів у кримінальному процесуальному доказуванні. Право і суспільство. 2025. № 4. С. 251–274.
Dufeniuk О. Investigation of War Crimes in Ukraine: Challenges, Standards, Innovations. Baltic Journal of Legal and Social Sciences. 2022. № 1. P. 46–56.