Неповнота кваліфікації при застосуванні ст. 114-1 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній діяльності збройних сил України та інших військових формувань»

Анотація

Статтю присвячено висвітленню кваліфікаційних помилок, наявних навіть за презюмування правильності кримінально-правової оцінки певної поведінки як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. На підставі аналізу судової практики, пов’язаної із застосуванням ст. 114-1 Кримінального кодексу України, розкрито зміст кваліфікаційної помилки, як-от неповна кваліфікація, висловлено рекомендації, спрямовані на її недопущення.
Доведено, що різнооб’єктну ідеальну сукупність (разом із перешкоджанням законній діяльності військових формувань) можуть утворювати кримінальні правопорушення, вчинення яких поєднується із таким перешкоджанням та які полягають у: підробленні та/або використанні підроблених документів; наданні / одержанні неправомірної вигоди; посяганнях на авторитет органів державної влади; умисному знищенні або пошкодженні майна військового призначення.
Показано, що вибір конкретної заборони, яка може бути застосована додатково (поряд зі ст. 114-1 Кримінального кодексу України) у разі поєднання перешкоджання законній діяльності військових формувань із корупційним підкупом, залежить від виду суб’єкта кримінального правопорушення і того, чи одержує він неправомірну вигоду за вчинення діяння з викорис¬танням свого службового становища (наданих повноважень тощо) або за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Підтверджено наявність притаманного диспозиціям ч. 1 і ч. 3 ст. 368-4 Кримінального кодексу України «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» недоліку, який ускладнює кримінально-правову оцінку певної корупційної поведінки службових осіб юридичних осіб приватного права; запропоновано шлях його (недоліку) законодавчого усунення.
З’ясовано проблемність визнання належними «адресатами» впливу з погляду застосування ст. 369-2 Кримінального кодексу України членів МСЕК, ВЛК, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. Критично оцінено судову практику, у межах якої: а) при визначенні кола таких «адресатів» не робляться покликання на конкретні норми Закону України «Про запобігання корупції», до яких відсилає примітка згаданої статті; б) проявом перешкоджання законній діяльності військових формувань визнається вчинення таких злочинів, як приховування злочину та образа честі і гідності військовослужбовця (статті 396 і 435-1 Кримінального кодексу України відповідно).