Господарська процесуальна правосуб’єктність професійних спілок в умовах впровадження стратегії сталого розвитку світовою спільнотою

Анотація

У дослідженні висвітлено зміст і структурні елементи поняття «господарська процесуальна правосуб’єктність» професійних спілок як важливого компоненту процесуально-правового статусу цих суб’єктів на доктринальному й законодавчому рівні. Автором виявлено деякі проблемні питання за тематикою дослідження та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання цих питань в умовах впровадження стратегії сталого розвитку світовою спільнотою.
У статті визначено, що сучасні профспілки є одними з активних провідників Цілей сталого розвитку у масштабах глобального світу, бо мета їх створення – здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників, і саме вони виконують місію, пов’язану зі справедливим розподілом доходів, насамперед між роботодавцями і працівниками, безвідносно захищаючи право на гідну працю останніх.
Автором обґрунтовано, що професійним спілкам притаманна господарська процесуальна правосуб’єктність, яка є запорукою їх ефективної статутної діяльності, бо вона як обов’язковий компонент їх процесуально-правового статусу необхідна для захисту майнових й інших прав та інтересів цих суб’єктів як сторін господарського процесу у разі виникнення відповідних конфліктів.
У роботі узагальнено, що профспілкам як сторонам господарського процесу характерно те, що: вони стають учасниками господарської справи та ведуть процес у ній від свого імені (як позивач або відповідач); можуть брати участь у справі через представників; наділяються відповідним процесуально-правовим статусом із моменту відкриття провадження у справі; діють на захист власних прав та законних інтересів; кожна із сторін заінтересована у вирішені спору на свою користь; їх правосуб’єктність допускає процесуальне правонаступництво; з приводу їх справи ухвалюється господарським судом рішення; на них поширюються усі правові наслідки законної сили судового рішення; вони несуть судові витрати тощо.
Автором аргументовано необхідність перейменувати ст. 44 ГПК України з з «Процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність» на «Господарська процесуальна правосуб’єктність» і доповнити цю статтю новою нормою про процесуальну деліктоздатність, яка тісно пов’язана із дієздатністю та полягає у здатності нести відповідальність за вчинені правопорушення. Зазначене дасть змогу надати повну характеристику тріади елементів господарської процесуальної правосуб’єктності профспілок як складної юридичної властивості цих суб’єктів.