Соціальний діалог як механізм підтримки проєвропейських трудоправових реформ в Україні у світлі концепції гідної праці

Автор(и)

  • С. М. Синчук Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Л. П. Амелічева Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2786-5835.2021.1.11

Ключові слова:

соціальний діалог; реформа; соціальний пакт; євроінтеграція; репрезентативність; колективні переговори

Анотація

У статті досліджено проблематику посилення соціального діалогу як механізму підтримки проєвропейських трудоправових реформ в Україні у світлі концепції гідної праці.
Метою цієї статті є виявлення деяких соціально-економічних, політико-правових та інших передумов недостатньої ефективності соціального діалогу в Україні; розробка пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства про працю, що регулює колективні трудові відносини з питань поліпшення умов праці та посилення соціальної злагоди й соціальної справедливості між сторонами цих відносин в умовах впровадження проєвропейських трудоправових реформ у світлі ідеї гідної праці.
Проведений авторами аналіз чинного законодавства про працю, про колективні договори і угоди, спеціальної юридичної літератури про соціальний діалог дав змогу виявити деякі соціально-економічні, політико-правові та інші передумови недостатньої ефективності соціального діалогу в Україні (економічні та соціальні зміни, процеси децентралізації, недосконалість нормативно-правового регулювання соціального діалогу тощо).
Основними результатами цього дослідження є висновки та пропозиції щодо: необхідності спрощення системи визнання (реєстрації) профспілок; перегляду критеріїв репрезентативності профспілок та їхніх союзів, роботодавців та їхніх об’єднань у такий спосіб, щоб вони відповідали сучасним економічним і соціальним змінам в країні; важливості розробки механізмів співробітництва тристоронніх соціально-економічних рад різних рівнів у засіданнях колегіальних органів центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також механізмів впровадження / врахування тристоронніх домовленостей і забезпечення Урядом зворотного зв’язку на виконання рекомендацій органів соціального діалогу та доповнення відповідними новими нормами Закону України «Про соціальний діалог».
Авторами також запропоновано передбачити у законодавстві про соціальний діалог новий правовий засіб соціального діалогу – прийняття соціальних пактів сторонами соціального діалогу насамперед на національному рівні, що дасть змогу провести більш якісно реформи у сфері зайнятості і працевлаштування, оплати праці, охорони праці, які викликають широкий суспільний резонанс.

Біографії авторів

С. М. Синчук , Львівський національний університет імені Івана Франка

докторка юридичних наук, доцентка, професорка кафедри соціального права

Л. П. Амелічева , Донецький національний університет імені Василя Стуса

докторка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри цивільного права і процесу

Посилання

Амелічева Л. П. До питання про посилення соціального діалогу в умовах дефіциту гідної праці: правовий та інформаційний аспекти. Юриспруденція в сучасному інформаційному просторі: Матеріали IХ Міжн. наук.-практ. конф., м. Київ, Нац. авіац. ун-т, 01 березня 2019 р. Т. 2. Київ, 2019. С. 51–53.

Буряк В. Я. Відповідальність за порушення законодавства про соціальний діалог. Актуальні проблеми соціального права: матер. Міжн. наук.-практ. конф. «Європейська соціальна хартія та проблеми реалізації соціальних прав в умовах глобалізації» (до 25-річчя Європейської соціальної хартії (переглянутої), 23 квітня 2021 р. Вип. 10. Львів: ГАЛИЧ-ПРЕСС, 2021. С. 79–82.

Бутинська Р. Я. Правовий статус учасників колективно-трудових правовідносин: монографія. Львів: Видавництво «Растр-7», 2020. 234 с.

Головань Т. Г. Питання ефективності соціального діалогу в Україні крізь призму правового регулювання його принципів. Зб. наук. праць. ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Право». 2020. С. 24–31.

Ждан М. Д. Щодо правового регулювання соціального діалогу в Україні. Актуальні проблеми трудового законодавства, законодавства про державну службу та службу в правоохоронних органах: матер. VII Всеукр. наук.-практ. конф., Харків: ХНУВС, 2018. С. 143–145.

Гуменюк І. О. Соціальний діалог як ефективний правовий механізм забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки. Правове забезпечення соціально орієнтованої економіки: матер. Круглого столу (27 квітня 2021 р.) / відп. ред. Н. А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2021. С. 24–28.

Синчук С. М. Щодо проблеми децентралізованого правового регулювання відносин соціального забезпечення в Україні. Університетські наукові записки. Вип. 3. 2016. С. 52–62.

Чанишева Г. І. Зміст колективних угод як актів соціального діалогу. Юридичні гарантії забезпечення прав громадян на працю і соціальний захист: тези доп. та наук. повідомл. учасників X Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 09 жовт. 2020 р.) / уклад.: О. М. Ярошенко, Н. Г. Орлова, О. В. Соловйов; за ред. О. М. Ярошенка. Харків: Право, 2020. С. 18– 22.

Програма гідної праці МОП для України на 2020–2024 роки. International Labor Organization. URL: https://cutt.ly/Hmf8Iag (дата звернення: 28.06.2021).

Про схвалення рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Сучасний стан українських профспілок. Потреба у перезавантаженні соціального / публічного діалогу»: рішення Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України від 15.04.2020 (прот. № 32). Офіційний сайт Київської обласної державної адміністрації. URL: https://cutt.ly/XmkdQ3s (дата звернення: 29.06.2021).

Про працю: проект Закону України від 28.12.2019 (реєстр. № 2708). Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://cutt.ly/tmkdEGr (дата звернення: 29.06.2021).

Худякова С. С. К вопросу о праве работников на справедливую заработную плату. Пермский конгресс ученых юристов: тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. Пермь, 2010. С. 496.

Про схвалення Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 989-р. Урядовий портал. URL: https://cutt.ly/IbW93ZE (дата звернення: 27.06.2021).

Щодо проведення заходів з метою поліпшення безпеки і захисту здоров’я працівників під час роботи: Директива ЄЕС 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 р. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://cutt.ly/IpUNcTp (дата звернення: 26.06.2021).

Амелічева Л. П. Поняття та юридичні ознаки «професійного ризику»: науково-теоретичні підходи та законодавче визначення. Правничий часопис Донецького університету. 2010. № 2. С. 81–87.

Синчук С. М. Теорія соціального ризику за правом соціального забезпечення. Право України. 2003. № 3. С. 55–59.

Яковлєва Г. О. До визначення поняття та природи соціальних ризиків у праві соціального забезпечення. Право та інновації. № 2. 2018. С. 49–53.

Трунова Г. Страховий соціальний ризик у системі загальнообов՚язкового державного соціального страхування. Підприємництво, госп-во і право. 2012. № 2. С. 105–107.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (справа про свободу утворення профспілок) від 18.10.2000 р. № 11-рп. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://cutt.ly/fmkdThQ (дата звернення: 28.06.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-02

Номер

Розділ

Статті