Про заінтересованість особи щодо боржника у справі про банкрутство крізь призму відносин контролю

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сутності контролю, що є ключовим для легальних визначень «заінтересована особа», «правочини, щодо яких є заінтересованість» у законодавстві про банкрутство. З’ясовано, що сучасний стан правового регулювання відносин банкрутства характеризується посиленням обмежень, що застосовуються до заінтересованих осіб стосовно їх участі у процедурах банкрутства. Аргументовано, що поняття контролю для цілей законодавства про банкрутство за відсутності його визначення в Кодексі України з процедур банкрутства повинно тлумачитися відповідно до актів господарського законодавства. Із відкриттям провадження у справі про банкрутство та введенням арбітражного управління правовий режим діяльності боржника змінюється, зокрема юридично «блокуються» можливості здійснення контролю з боку заінтересованих осіб. Доведено, що одним з правових результатів провадження у справі про банкрутство, яка перебуває на стадії ліквідаційної процедури є припинення юридичних зв’язків із пов’язаними / заінтересованими особами, які існували у вигляді відносин корпоративного управління і контролю. Обґрунтовано, що кредитор у справі про банкрутство, який сам є банкрутом, перебуваючи на стадії ліквідації, не має економічних можливостей впливати на процедури банкрутства (через голосування, укладення правочинів із заінтересованістю тощо) для реалізації заходів встановлення кредиторського контролю, тобто не може вважатися заінтересованою особою. В такій ситуації корпоративне управління і контроль поступаються місцем арбітражному управлінню, причому ліквідатор залишається юридично «дистанційований» від боржника та відповідних заінтересованих осіб і не може з ними ототожнюватися.