Концептуальні підходи до класифікації спеціальних місій

Анотація

У статті досліджено питання, які стосуються аналізу концептуальних підходів для проведення класифікації спеціальних місій з урахуванням їх правового статусу під час виконання конкретних завдань, що поставлені перед ними. Основну увагу приділено науковим по¬глядам зарубіжних вчених, що дало змогу залучити їх науковий доробок із цього питання з метою його поширення серед вітчизняних фахівців.
Окремі публікації вперше використані у вітчизняній науці міжнародного права, що дало змогу по-іншому розглядати діяльність спеціальних місій у кризових ситуаціях, і особливо на сучасному етапі. Детально конкретизовано тенденції щодо класифікації спеціальних місій як особливого органу зовнішніх зносин. Проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних авторів щодо їх класифікації за назвою, обсягом повноважень та виділено сильні та слабкі сторони у підходах окремих авторів до питання критеріїв їх поділу на види.
Значну увагу приділено з’ясуванню правової природи та ефективності функціонування спеціальних місій на вищому рівні, які очолюють глави держав, глави урядів та міністри закордонних справ. Стверджується, що критерії лежать в основі поділу спеціальних місій на види. Водночас вид не є визначальним для їх правового статусу, оскільки останній залежить від переліку функцій (завдань), що їм доручені. До того ж доведено, що спеціальні місії є менш формалізованими органами у сфері зовнішніх зносин, і водночас вони спроможні набагато швидше і фахово вирішувати надскладні завдання міждержавного значення, які не завжди можуть бути реалізовані постійними дипломатичними представництвами.
Автором виокремлено концептуальні підходи до типізації місій, що дає змогу розмежувати їх за політичною вагою, тривалістю та правовим статусом учасників. Результати дослідження сприяють глибшому розумінню гнучких інструментів зовнішньої політики держави та можуть бути використані для вдосконалення протокольного забезпечення міжнародних візитів.