Правове регулювання обігу криптовалют в Україні: податкові та інституційні аспекти

Анотація

У статті здійснено аналіз правового регулювання обігу криптовалют в Україні з урахуванням сучасного стану національного законодавства, актуальних законодавчих ініціатив і зарубіжного досвіду. Обґрунтовано, що тривала відсутність узгоджених правових і фіскальних механізмів регулювання ринку віртуальних активів істотно стримує його легалізацію, зумовлює правову та податкову невизначеність, ускладнює здійснення ефективного державного фінансового контролю.
Проаналізовано еволюцію правового регулювання криптовалют в Україні, зокрема законодавчі спроби визначення правової природи віртуальних активів, їх місця в системі об’єктів цивільних прав та механізму державного контролю. Особливу увагу приділено аналізу законопроєкту № 10225-д, спрямованому на легалізацію, оподаткування та комплексне врегулювання ринку криптоактивів. Визначено позитивні аспекти цього проєкту, зокрема формування більш цілісної моделі державного регулювання, запровадження прозорих правил фіскалізації та детінізації крипторинку, а також закріплення податкових механізмів оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб. Водночас акцентовано на ризиках надмірної зарегульованості, можливому обмеженні доступу малих інноваційних учасників до ринку та необхідності доопрацювання проєкту з урахуванням принципів пропорційності, правової визначеності й конкурентності.
У межах дослідження здійснено порівняльний аналіз підходів до регулювання та оподаткування криптовалют у Польщі, США, Німеччині, Індії, Сінгапурі та інших юрисдикціях. Встановлено, що для більшості зарубіжних держав характерним є поєднання фінансового й податкового контролю за обігом криптоактивів, за якого ключову роль відіграють саме фіскальні органи, а оподаткування здійснюється переважно за моделлю приросту капіталу з додатковим оподаткуванням доходів від майнінгу, стейкінгу та використання криптовалют як форми винагороди. Обґрунтовано доцільність адаптації відповідних підходів в Україні з урахуванням євроінтеграційного курсу та необхідності гармонізації з правом ЄС.