Спрощені податкові перевірки за законодавством України та Польщі

Анотація

У статті розглянуто процедурні аспекти здійснення спрощених податкових перевірок: 1) czynności sprawdzające – відповідно до норм ПК Польщі (ст. 282–288); 2) камеральної перевірки – відповідно до норм ПК України (ст. 75–76, 86). Виділено основні характеристики спрощеного податкового контролю в Республіці Польща: а) обмежений предмет спрощеної перевірки; б) швидкість процесу та відсутність закріплення конкретного строку на проведення; в) надання повноважень контролюючому органу на спрощений формат запиту, як безпосередньо до платника податків, так і його контрагентів з метою уточнення даних податкової звітності.
Обґрунтовано, що вітчизняним аналогом польського варіанта спрощеної податкової перевірки є камеральна перевірка, яка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі даних податкової декларації та системи електронного адміністрування ПДВ без безпосереднього контакту з платником податків та окремого рішення або повідомлення з боку контролюючого органу. Уточнено, що така перевірка за своєю правовою природою є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства. Доведено, що перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних може виявити, що платник податків занизив податкові зобов’язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення з визначенням суми занижених зобов’язань. Однак, якщо для такого висновку необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку такий платник підлягає перевірці шляхом проведення виключно документальної перевірки.
Під час дослідження строків проведення камеральної перевірки піддано критиці відсутність визначення терміна «інші випадки» у п. 76.3 ПК України щодо запровадження загального строку давності, визначеного ст. 102 ПК України (1 095 днів з дня сплати податкового зобов’язання), що породжує правову невизначеність. З урахуванням польського досвіду запропоновано уточнити цей термін шляхом внесення до Кодексу вичерпного переліку або типізації відповідних ситуацій.