Концептуальні підходи щодо удосконалення правового регулювання відводу (самовідводу) судді у цивільному судочинстві України

Автор(и)

  • І. А. Боровська Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.31558/2786-5835.2025.1.12

Ключові слова:

цивільне судочинство, суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, правосуддя, учасники справи, інші учасники судового процесу, заява про самовідвід судді, верховенство права, неупередженість (безсторонність) суду, судова практика Європейського суду з прав людини, дотримання принципів права

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правової сутності заяви про відвід (самовідвід) судді та виробленню концептуальних положень щодо правового регулювання відводу (самовідводу) судді у цивільному судочинстві України.
У статті розглядається доктринальне визначення поняття відводу (самовідводу) судді. Окрема увага приділена аналізу законодавства України, судової практики Європейського суду з прав людини щодо регламентації права або обов’язку заявити відвід (самовідвід) судді залежно від суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин (судді, учасника справи), яким здійснюється відповідна процесуальна дія.
За результатами системного аналізу положень Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у законодавстві міститься як пряма, імперативна вказівка – визначення підстав відводу (самовідводу) судді (п. 1–4 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України), так і вказівка на «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді» (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України), перелік яких є невичерпним.
Обґрунтовано, що вирішуючи питання про самовідвід, судді не повинні діяти автоматично, а мають виходити як із об’єктивного, так і суб’єктивного критерію для визначення неупередженості у результаті розгляду справи. Під час вирішення питання самовідводу суддя має керуватися суб’єктивним критерієм, який визначається його особистими переконаннями та поведінкою, що дають змогу встановити виявлення його упередженості або безсторонності у справі. Неупередженість судді вважається такою, що існує, поки не буде доведено протилежне. Об’єктивний критерій неупередженості судді полягає у відсутності або наявності переконливих фактів, які викликають сумніви щодо безсторонності судді та які є об’єктивно обґрунтованими.
У контексті порушеного питання з метою внутрішнього узгодження положень Цивільного процесуального кодексу України, якими урегульована процедура відводу (самовідводу) судді (ч. 1 ст. 36 та ч. 1 ст. 39 цього Кодексу), їх уніфікації зі ст. 15 Кодексу суддівської етики та урахування судової практики Європейського суду з прав людини як джерела права, вироблено пропозиції про внесення змін до ч. 1 ст. 39 ЦПК України. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки.

Біографія автора

І. А. Боровська , Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України

кандидат юридичних наук, доцент, в. о. провідного наукового співробітника відділу науково-правових експертиз

Посилання

Висновок № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності. (Страсбург, 19 листопада 2002 року, документ № CCJE (2002) № 3). Судова влада України. URL: https://court.gov.ua/userfiles/visn_3_2002.pdf (дата звернення: 19.05.2025).

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (дата звернення: 14.05.2025).

Цивільне процесуальне право України (Загальна частина): підручник / О. Гетманцев та ін.; за ред. О. Гетманцева. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. 412 с.

Юрко С. С. Проблеми інституту відводу судді у процесуальному законодавстві України. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2023. Вип. 4. С. 20–25. URL: https://lj.journal.kspu.edu/index.php/lj/article/view/388/356 (дата звернення: 19.05.2025).

Овсяннікова О. О. Безсторонність суду як елемент справедливості судової влади. Juris Europensis Scientia. 2020. Вип. 2. С. 90–96. http://www.jes.nuoua.od.ua/archive/2_2020/20.pdf (дата звернення: 14.05.2025).

Академічний тлумачний словник української мови. В 11 томах. Т. 5. 1974. URL: https://sum.in.ua/s/neuperedzhenyj (дата звернення: 19.05.2025).

Рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, заява № 33949/02. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_272#Text

Рішення у справі «Газета “Україна-Центр” проти України» від 15 липня 2010 року, заява № 16696/04. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{«itemid»:[«001-171836»]} (дата звернення: 19.05.2025).

Рішення ЄСПЛ у справі «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, заява № 41984/98. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_353#Text (дата звернення: 19.05.2025).

Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 р. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-24#n2 (дата звернення: 19.05.2025).

Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений Радою суддів України від 04 лютого 2016 року № 1. Рада суддів України. 2016. 140 с. URL: https://rsu.gov.ua/uploads/article/komentar-kodeksusuddivskoietiki-edd47ed191.pdf (дата звернення: 19.05.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-28

Як цитувати

[1]
Боровська , І.А. 2025. Концептуальні підходи щодо удосконалення правового регулювання відводу (самовідводу) судді у цивільному судочинстві України. Правничий часопис Донецького національного університету імені Василя Стуса. (Чер 2025), 115-124. DOI:https://doi.org/10.31558/2786-5835.2025.1.12.

Номер

Розділ

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС