Історична роль Господарського кодексу України в забезпеченні балансу інтересів суб’єктів господарювання
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2025.1.8Ключові слова:
Господарський кодекс України, баланс інтересів, саморегулювання економіки, суб’єкти господарювання, приватні відносини, державні відносиниАнотація
Стаття присвячена достатньо актуальним питанням історичної ролі Господарського кодексу України в економічному та господарському секторі відносин. Досліджено баланс інтересів суб’єктів господарювання, вивчено передові здобутки зарубіжних країн, проаналізовано історичні передумови часів Стародавнього Риму, що мали вплив на такі відносини. На той час відносини у сфері економіки прийнято було регулювати двома провідними кодифікованими актами: Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України. Цей досвід Україна запровадила у 2003 р., використавши досвід провідних європейських країн, які доволі вдало, динамічно поєднували таку практику.
Під час повномасштабного вторгнення росії на територію України прослідковується тенденція до зміни деяких законодавчих основ ведення бізнесу. Згодом Уряд виніс пропозиції щодо корегування господарської діяльності: було прийнято рішення щодо запровадження в дію Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». Через воєнну агресію частина господарських судів вимушена була переміститися в інші міста для більш безпечної реалізації функцій судової системи. Деякі автори-теоретики, цивілісти підтримують думку, що можна запровадити новацію щодо ліквідації господарських судів, у зв’язку з чим передбачити об’єднання судів першої та другої інстанції із приєднанням розгляду справ ще господарського циклу. Така новація, на нашу думку, є вкрай не допустима, оскільки «міксування» відносин господарського та цивільного характеру при місцевих судах призведе до деградації стандартів судочинства, яке демонструють господарські суди, в тому числі з дотриманням процесуальних строків. Однозначно, треба вивчати такі питання більш досконало, оскільки досвід провідних європейських держав є вкрай актуальним, зваженим та послідовним.
Посилання
Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 №436-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. №18-22. Ст. 144. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 26.04.2025).
Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 №435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40–44. Ст. 356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення: 26.04.2025).
Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / В. І. Андрейцев та ін.; за заг. ред. В. К. Мамутова. Національна академія правничих наук України; Відділення екологічного, господарського, аграрного права. Київ: Юрінком Інтер, 2004. 687 с.
Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 592 с.
Вінник О. М. Приватні та публічні інтереси, їх роль і відображення в господарському праві. Підприємництво, господарство і право. 2001. № 5. С. 11–13.
Вінник О. М. Господарські відносини в умовах цифровізації та їх правове регулювання. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 5. С. 56–62.
Грудницька С. М. Конституційні основи господарської правосуб’єктності підприємств: поняття і структура господарського інституту. Часопис адвокатури України: електронне видання. 2010. Вип. 3. С. 8.
Деревянко Б. В., Грудницька С.М. Державне регулювання функціонування промислово-фінансових груп у сфері підприємницької діяльності: монографія / за ред. М. К. Галянтича. Київ: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва, 2005. 176 с.
Деревянко Б. В. Статус суб’єктів господарського права, які надають та отримують послуги у сфері освіти. Наука і правоохорона. 2011. № 4. С. 223–227.
Джунь В. Про співвідношення Цивільного і Господарського кодексів у регулюванні відносин у сфері підприємництва: доп. на IV Всеукр. наук.-практ. конф. з питань кодифікації законодавства України. Українське право. 1997. Число 3(8). Київ: Укр. Правнича Фундація, 1997. С. 78–79.
Задихайло Д. В. Господарсько-правове забезпечення економічної політики держави. Харків: Юрайт, 2012. 311 с.
Задихайло Д. Правовий господарський порядок в Україні: десятирічний досвід конституційно-правового забезпечення. Вісник академії правових наук. № 3. Харків: Право, 2006. С. 143–153.
Знаменський Г. Л. Господарський кодекс України: концептуальний задум і реалії законотворення. Юридична Україна. 2003. № 5. С. 17–23.
Знаменський Г. Л. Кодифікація і гармонізація економічного законодавства. Юридичний вісник України. 2003. 20–26 вересня.
Мамутов В. К. Досвід окремої кодифікації та інкорпорації господарського та цивільного законодавства. Юридична Україна. 2003. № 2. С. 9–12.
Мамутов В. Господарський кодекс в системі правового забезпечення економіки в Україні. Право України. 2012. № 1–2. С. 203–215.
Мамутов В. К., Дутов М. М. Господарський кодекс: процес освоєння. Вісник господарського судочинства. 2005. № 5. С. 119–124.
Подцерковний О. П. Від торгового права до господарського: періодизація галузевого розвитку. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Вип. 48. Одеса: Юридична література, 2009. С. 295–303.
10 років застосування Господарського кодексу України: сучасний стан та перспективи вдосконалення кодифікації: зб. доповідей наук-практ. конф. (м. Київ, 14 листоп. 2014 р.) / гол. ред. кол. О. П. Подцерковний. Одеса: Юридична література, 2014. 400 с.
Щербина В. С. Суб’єкти господарського права: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 264 с.
Довгерт А. С. Рекодифікація Цивільного кодексу: основні чинники і передумови для старту. Право України. 2019. № 1. С. 27–41.
Довгерт А. С. Сучасне цивільне законодавство України: здобутки, проблеми, перспективи. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2014. № 1. С. 51–67.
Кот О. О., Гриняк А. Б. Господарський кодекс України: скасувати, не можна залишити. Нове українське право. Вип. 1. 2023. С. 11–19.
Спасибо-Фатєєва І. В. Узгодження колізій Цивільного та Господарського кодексів України. Вісник Центру комерційного права. 2004. С. 10.
Дяченко С., Онорфей В. Застосування аналогії закону та аналогії права у господарському процесі. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 4. С. 201–204.
Підопригора О. А., Харитонов Є. О. Римське право: підручник. 2-ге вид. Київ, 2009. 528 с.
Федущак-Паславська Г. М. До питання про періодизацію історії розвитку римського права. Право – Місцеве самоврядування – Економіка. Бидгосько-Львівський випуск. Студії з права, адміністрації та управління Університету Казимира Великого в Бидгощі. 2016. № 9. С. 19–28.
Uniform Commercial Code 1952. URL: https://www.jstor.org/stable/794263
Подцерковний О. П. Кодифікація економічного законодавства – вдосконалення на основі закордонного досвіду і аналізу вітчизняного застосування. Голос України. 13.04.2006. URL: https://www.golos.com.ua/article/267038
Companies Act 2006. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2006/46/contents
Japanese Commercial Code: Act № 48 of March 9. 1899. URL: https://www.japaneselawtranslation.go.jp/en/laws/view/4293/en
Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період від 09.09.2021 № 6013: Проєкт Закону України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72707
Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період: Закон України від 09.01.2025. Голос України. 27.02.2025. № 40.