Конструктивні та моральні нормативи корпоративної соціальної відповідальності
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2025.1.6Ключові слова:
корпоративна соціальна відповідальність, права людини, сталий розвиток, моральні цілі, конструктивні норми, моральні нормиАнотація
У статті досліджено моральні цілі бізнесу та належні відносини між бізнесом і суспільством з наголосом на правах людини та сталому розвитку. Розглянуто два типи норм поведінки для учасників відносин, особливо для корпоративного суб’єкта: морально нейтральні, які не ґрунтуються на етичних стандартах; морально змістовні, які ґрунтуються на них. Норма як соціальне очікування поведінки може базуватися або не базуватися на етичному стандарті. Різниця між конструктивними та моральними нормами поведінки визначається тим, що останні базуються на етичних принципах правильного і неправильного, а не на бажанні чи культурних очікуваннях. Наявність морального обов’язку покладає соціально обумовлену або етично обов’язкову відповідальність у корпоративно соціальній відповідальності. Норми як моральні імперативи є більш зобов’язуючими або обов’язковими для дотримання, ніж норми, які не мають моральної основи. Водночас існують моральні порушення, які завдають соціальної шкоди, хоча поведінка суб’єкта формально є законною. Однак і самі закони можуть бути аморальними, що змушує зацікавлені сторони спонукати корпоративних суб’єктів порушувати їх як позитивні дії щодо КСВ. У таких випадках судова заборона робити правильні речі переважає конструктивну вимогу дотримуватись закону. Розвиток сфери КСВ включає: стратегічні / економічні теорії, зосереджені на створенні багатства; інституційні теорії роблять наголос на сферах права людини та сталому розвитку; теорія зацікавлених сторін звертає увагу на структури зацікавлених сторін, включно з відносинами з ними.
Взаємодія між бізнесом і суспільством є динамічною та розвивається з часом і може мати такі наслідки: обидва сектори виграють, створюючи спільну цінність; бізнес досягає занадто великої влади в управлінні процесом державної політики, зводячи нанівець вигоди суспільства або навіть завдаючи збитків йому; недотримання правових, нормативних чи етичних обмежень призводить до негативної КСВ; обидва сектори програють, коли програми та проекти КСВ зазнають невдачі; внаслідок комбінованих провалів бізнесу та уряду обидва сектори стають неефективними – і страждає вся соціально-економічна система.
Посилання
Human Rights Council, ‘Guiding Principles on Business and Human Rights: Implementing the United Nations “Protect, Respect and Remedy” Framework’ (Guiding Principles), A/HRC/17/31 (21 March 2011).
ISO 26000:2010 Standard Guidelines on Social Responsibility. Switzerland: International Organization for Standardization.
Carroll, A. B. (2015). Corporate social responsibility: The centerpiece of competing and complementary frameworks. Organizational Dynamics. Vol. 44(2). P. 87–96. https://doi.org/10.1016/j.orgdyn.2015.02.002
Business Roundtable (2019, August 19). Business roundtable redefines the purpose of a corporation to promote «an economy that serves all Americans». URL: https://www.businessroundtable.org/business-roundtable-redefines-the-purpose-of-a-corporation-to-promote-an-economy-that-serves-all-americans
Donaldson, T. (2021). How values ground value creation: The practical inference framework. Organization Theory. Vol. 2(4). P. 1–27. https://doi.org/10.1177/26317877211036712
Durand, R., Hawn, O., Ioannou, I. (2019). Willing and able: A general model of organizational responses to normative pressures. Academy of Management Review. Vol. 44. P. 299–320. https://doi.org/10.5465/amr.2016.0107
Frederick, W. C. (1995). Values, nature and the American corporation. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780195094114.001.0001
Hansen, S. D., Mouritsen, M., Davis, J. H., Noack, D. (2019). Operationalizing stakeholder theory and prioritizing ethics in MBA programs: The utility of a trust approach. Business and Society Review. Vol. 124. P. 523–541. https://doi.org/10.1111/basr.12190
Peifer, J., Winkler, A.-L. P. (2018). The moral mechanisms that drive stakeholder responses to corporate social irresponsibility [Paper presentation]. Academy of Management Annual Meeting. https://doi.org/10.5465/AMBPP.2018.17617abstract
Mitnick, B. M. (2021). The theory of agency redux. Academy of Management Discoveries. Vol. 7. P. 171–179. https://doi.org/10.5465/amd.2019.0136
Obara, L. J., Peattie, K. (2018). Bridging the great divide? Making sense of the human rights-CSR relationship in UK multinational companies. Journal of World Business. Vol. 53. P. 781–793. https://doi.org/10.1016/j.jwb.2017.10.002
Wettstein F. (2020). The history of «Business and Human Rights» and its relationship with «Corporate Social Responsibility». Deva, S., Birchall, D. (eds.). Research handbook on human rights and business (pp. 23–45). Edward Elgar. https://doi.org/10.4337/9781786436405.00007
Wettstein, F., Schrempf-Stirling, J. (2019). Business, peace, and human rights: A political responsibility perspective. Miklian, J., Alluri, R. M., Katsos, J. E. (eds.). Business, peacebuilding and sustainable development (pp. 27–43). Routledge.
Mitchell, R. K., Agle, B. R., Wood, D. J. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: Defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review. Vol. 22. P. 853–886.
Wood, D. J., Mitchell, R. M., Agle, B. R., Bryan, L. M. (2021). Stakeholder identification and salience after twenty years: Progress, problems, and prospects. Business & Society. Vol. 60. P. 196–245. https://doi.org/10.1177/0007650318816522
Carroll, A. B. (1979). A three-dimensional conceptual model of corporate performance. Academy of Management Review. Vol. 4. P. 497–505.
Carroll, A. B. (1995). Stakeholder thinking in three models of management morality: A perspective with strategic implications. Näsi, J. (ed.). Understanding stakeholder thinking (pp. 47–74). LSR-Publications.
Zak, P. J. (ed.). (2008). Moral markets: The critical role of values in the economy. Princeton University Press.
Kang, Y. C., Wood, D. J. (1995). Before-profit corporate social responsibility: Turning the economic paradigm upside-down. Proceedings of the International Association for Business and Society. Vol. 6. P. 809–829. https://doi.org/10.5840/iabsproc1995672
Baden, D. (2016). A reconstruction of Carroll’s pyramid of corporate social responsibility for the 21st century. International Journal of Corporate Social Responsibility. Vol. 1. Article 8.
Schwartz, M. S., Carroll, A. B. (2003). Corporate social responsibility: A three-domain approach. Business Ethics Quarterly. Vol. 13. P. 503–530. https://doi.org/10.5840/beq200313435
Freeman, R. E. (1984). Strategic management: A stakeholder approach. Pitman.
European Commission (2011, October 25). A renewed EU strategy 2011-14 for Corporate Social Responsibility (681 final). URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0681:FIN:EN:PDF
Freeman, R. E., Dmytriyev, S. D., Phillips, R. A. (2021). Stakeholder theory and the resource-based view of the firm. Journal of Management. Vol. 47. P. 1757–1770.
Zingales, L. (2017). Towards a political theory of the firm. Journal of Economic Perspectives. Vol. 31(3). P. 113–130. https://doi.org/10.1257/jep.31.3.113
