Організація місцевого самоврядування в Іспанії: досвід для України

Анотація

У статті досліджуються актуальні питання пошуку оптимальної конституційної моделі місцевого самоврядування, визначення правових засад його організації та гарантування з урахуванням процесів євроінтеграції та децентралізації публічної влади. Автором здійснена спроба комплексного системного дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання місцевого самоврядування, зокрема в державах континентальної Європи, а саме в Іспанії.
Оптимальною моделлю для будь-якої країни вважається та, яка була сформована з урахуванням історичних передумов та враховує власні традиції поряд із класичними моделями. У багатьох країнах формування відносин між центром та регіонами відбувається на основі поєднання рис, притаманних різним моделям місцевого самоврядування, що зумовлено різноманітними чинниками, а саме: системою врядування, особливостями адміністративного / державного контролю; адміністративно-територіальним устроєм; формами взаємодії місцевих спільнот із центром та ін.
Однією з характерних рис місцевого самоврядування як правового явища є те, що навіть у межах однієї держави існує безліч особливостей, властивих як державі загалом, так і окремим територіальним утворенням у її складі. Законодавець змушений враховувати такі особливості, оскільки це багато в чому зумовлює успішність функціонування інституту місцевого самоврядування у державі, тому законодавство про місцеве самоврядування кожної держави характеризується наявністю власних, особливих механізмів правового регулювання, впровадження та застосування яких спрямоване на досягнення поставленої мети.
Законодавство Іспанії визначає субсидіарний порядок встановлення нормативних засад діяльності органів місцевого самоврядування та автономних спільнот, що забезпечує в автономних спільнотах створення механізмів реалізації конституційно встановлених гарантій діяльності органів місцевого самоврядування та створення публічної влади на основі конституційних принципів єдності нації та єдиного публічного управління.
Можливість встановлення особливостей організації місцевого самоврядування для окремих територій передбачена Конституцією Іспанії, яка встановлює доволі гнучку систему місцевого самоврядування, що дає змогу за необхідності розширювати повноваження автономних співтовариств щодо правового регулювання діяльності органів місцевого самоврядування та сприяє досягненню однієї з основних цілей Конституції Іспанії – збереженню територіальної цілісності держави.