Превентивна реструктуризація боргів як спосіб запобігання банкрутству

Анотація

Стаття має на меті дослідити нормативне регулювання нещодавно впровадженої в українське законодавство процедури превентивної реструктуризації, визначити його сильні сторони і прогалини та виробити пропозиції щодо вдосконалення відповідних механізмів.
Під час роботи було досліджено нормативне регулювання превентивної реструктуризації, виділено її основні аспекти, проаналізовано різні етапи процедури. На основі проведеного аналізу виділено потенційні переваги та недоліки процедури для юридичної практики, запропоновано шляхи вирішення останніх.
Так, для більш ефективного регулювання засадничих аспектів превентивної реструктуризації пропонується виробити чітке визначення та перелік «ознак неплатоспроможності», які є ключовими для багатьох внутрішніх механізмів цієї процедури. Одним із можливих варіантів є їх формування на основі конкретних негативних показників фінансового аудиту. Водночас, підходити до цього питання варто не суто математично, а на основі багатостороннього аналізу.
До того ж для збалансування механізмів превентивної реструктуризації у контексті прав боржників та кредиторів пропонується поширити дію субсидіарної відповідальності на випадки відмови боржника від проведення процедури на запит кредиторів, якщо в майбутньому банкрутство все ж сталося.
У статті також висвітлено проблему потенційних зловживань превентивною реструктуризацією, задля вирішення якої пропонується ускладнити її ініціювання, зокрема, поклавши на боржника обов’язок розкривати власну фінансову звітність в момент ініціювання процедури, підвищити вимоги до концепції превентивної реструктуризації, а також встановити відповідальність за фіктивне використання процедури.
Нарешті, під час порівняння досудової санації та превентивної реструктуризації встановлено, що ці процедури не є взаємовиключними у межах Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас відкритим залишаються питання їх застосовності та стимулювання сторін до їх використання.