Щодо реалізації перехідного правосуддя в Україні у поствоєнний період

Анотація

У статті досліджується питання щодо можливості реалізації перехідного правосуддя в Україні у поствоєнний період у світлі здійснення політичної функції держави.
Автори зосереджують увагу на тому, що однією з центральних проблем реалізації змісту політичної функції держави є питання захисту прав і свобод людини та громадянина, а для сучасної України в умовах воєнного стану та майбутнього повоєнного відновлення цей запит набуває нового окреслення. Відтак проблема розробки ефективного правового механізму щодо реалізації захисту прав людини стане одним із найважливіших завдань для української держави у поствоєнний період. З метою подолання усіх негативних наслідків збройного конфлікту, відновлення принципів верховенства права, повернення до повноцінного функціонування демократичних інститутів, а також поваги до прав людини державами розроблялися і впроваджувалися різні концепції перехідного правосуддя.
Світовий досвід показує, що перехідне правосуддя може бути ефективним інструментом для подолання наслідків збройних конфліктів, сприяючи стабілізації ситуації та забезпеченню тривалого миру. Дослідження більш-менш успішних прикладів із історії різних держав (наприклад, Південна Африка, Руанда, Колумбія тощо) надає цінний досвід, який може бути використаний і адаптований до умов кожної країни, зокрема й України.
Автори роблять висновок, що реалізація перехідного правосуддя в Україні, спрямованого на подолання наслідків збройного конфлікту з росією, вимагатиме створення ефективних механізмів забезпечення справедливості та відновлення. Усталеними напрямами перехідного правосуддя, що склалися у міжнародно-правовій практиці, мають стати кримінальне переслідування, насамперед за вчинення міжнародних злочинів; відшкодування шкоди, виплата репарацій та відновлення порушених прав; пошук правди (у т. ч. шляхом документування воєнних злочинів) та проведення інституційних реформ. Кінцевим результатом перехідного правосуддя має бути остаточне утвердження принципу верховенства права з належними гарантіями щодо реалізації прав людини.