ДНК-аналіз: місце і роль у системі сучасної криміналістики
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.2.19Ключові слова:
алель; дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК); мітохондріальна ДНК (мтДНК); ДНК-аналіз; ДНК-профіль; локусАнотація
У дослідженні подана інформація про історичні аспекти формування молекулярно-генетичного аналізу як наукового відкриття. Наведено основні (ключові) аспекти наукових досягнень, що знаходяться в його основі, які почалися з пошуку можливості генного модифікування рослин для гарантування більшого врожаю, а сьогодні забезпечують можливість подальшого розвитку та використання зазначених досягнень як інструментарію для здійснення криміналістичної ідентифікації, із надвисоким відсотком достовірності. Розглянуто місце, роль і значення молекулярно-генетичного аналізу у системі сучасної криміналістичної науки, наявності реальних можливостей та законодавчо обґрунтованих підстав забезпечити отримання чітких відповідей на виклики та питання, які ставить сьогодення. В історичній точності наведено деякі ключові етапи впровадження методу ДНК-аналізу як дієвого інструменту криміналістичної ідентифікації. Враховано законодавче регулювання у частині збору, фіксування, відображення та використання геномної інформації людини у нашій країні. Із методологічного боку, в основі дослідження закладено системне бачення, яким поєднано принцип історизму та об’єктивності з позиції наукового пізнання, критично-вибірковий та структурно-системний підхід стосовно літературної бази роботи та достовірності джерел інформації. Специфіка та відносна новизна досліджуваної теми передбачає застосування порівняльно-історичного методу, який у свою чергу створює передумови для відслідковування шляху з моменту відкриття наукового поняття «ДНК» до криміналістичної ідентифікації біологічних слідів під час розслідування злочині, в умовах сьогодення. Важливість та дієвість ДНК-аналізу саме у якості новітньої криміналістичної техніки, необхідність поглиблення наявних знань та методологічних підходів, використання передових досягнень сучасної науки та досвіду низку країн, які поставили на озброєння криміналістів ще більш досконалі методи дослідження геномної інформації, – дають змогу дійти висновку про необхідність подальшого розвитку та формування ДНК-аналізу в якості окремого напрямку криміналістичної техніки.
Посилання
Дідик М. М., Горбатенко І. Ю. ДНК-аналіз у криміналістиці: монографія. Херсон: Мрія, 2003. С. 8–124.
Використання аналізу ДНК у судово-медичних експертизах / Н. Е. Кожухова, Г. Ф. Кривда, Р. Г. Кривда, Ю. М. Сиволап, Ю. Ю. Суліма, С. В. Чеботар. Одеса, 2001. С. 92–295.
Terrence F. Kiely. Forensic evidence: science and the criminal law. Second edition. CRC Press Taylor & Francis Group, 2006. 515 p.
Expert Evidence. First edition. 2014, revised February 2015. 43 p.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2004 р. № 741/9340.
Степанюк Р. Л., Перлін С. І. Дослідження ДНК як галузь криміналістичної техніки: проблеми формування та напрями розвитку. Право і безпека. 2020. № 2(77). С. 5–97.
Дяченко Н. М. Основні етапи розвитку молекулярно-генетичної експертизи в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України. Криміналістичний вісник. 2011. № 1(15). С. 166–167.
Кривда Григорій Федорович. Професор ОНМедУ, зав. кафедри судової медицини (до 70- річчя з дня народження): бібліографічний покажчик / авт.-уклад.: Н. Б. Слюсаренко, О. О. Романюк, О. П. Погоріла, В. Г. Онікієнко, Я. В. Швидка, Н. В. Гаріна, Н. В. Антропова; передм.: Н. В. Гаріна, О. О. Романюк; фот. В. Г. Онікієнко. Одеса, 2018. 42 с. (Вчені-ювіляри ОНМедУ; вип. 10).
Strengthening Forensic Science in the United States: A Path Forward. Committee on Identifying the Needs of the Forensic Sciences Community, National Research Council. 2009. P. 41– 352. DOI: 10.17226/12589. URL: http://www.nap.edu/catalog/12589.html
Криміналістика: Криміналістична техніка: навчальний посібник / Р. Л. Степанюк, В. О. Гусєва, В. В. Кікінчук та ін. Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023. С. 102–441.
Schneider P. M., Prainsack B., Kayser M. The Use of Forensic DNA Phenotyping in Predicting Appearance and Biogeographic Ancestry. Dtsch Arztebl Int. 2019. Vol. 116, iss. 51–52. P. 873–880. DOI: 10.3238/arztebl.2019.0873.