Національна безпека і державна безпека: поліваріантність визначення та співвідношення
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.2.8Ключові слова:
безпека; національна безпека; державна безпека; національні інтереси; захист прав; конституційний лад; гарантії; відповідальність; збройний конфліктАнотація
У найбільш загальному розумінні національна безпека складає зміст забезпечення національних інтересів, зміна національних пріоритетів тягне за собою коригування змісту національних інтересів, що впливає на зміст національної безпеки. Система національної безпеки спрямована на недопущення можливих загроз національним інтересам, а в разі їх виникнення – на їх нейтралізацію та мінімізацію їх впливу. Наявність загроз національним інтересам обумовлює проблеми зміцнення, забезпечення національної, державної безпеки.
У статті доводиться, що «національна безпека» – це найважливіший складник правопорядку та гарантія національного суверенітету держави, гарантія захисту національних інтересів. Як поняття національна безпека має певну універсальність, що виражає ідею єдності станів безпеки, незважаючи на її поліпредметність. Така суперечність може бути усунена шляхом правового закріплення загроз безпеці, їх масштабів, законодавчого визначення способів реагування на загрози, компетенції органів влади щодо їх усунення.
Поняття «національна безпека», «державна безпека» і «безпека держави» є семантично схожими, але нетотожними, категорія «національна безпека» є ширшою за категорію «державна безпека» і співвідносяться як ціле і складник.
У статті продемонстровано поліваріативність визначення дефініцій «національна безпека», «державна безпека», «безпека держави» та їх співвідношення; досліджено генезу запровадження та змін цих категорій у законодавстві України.
Автори погоджуються з тезою, що під час формування сучасної концепції безпеки має бути здійснено принциповий вибір між концепціями, орієнтованими тільки на захист інтересів осіб, нації чи окремих держав, і концепціями цілеспрямованого впливу в інтересах нації, осіб і держави для найбільш повного задоволення їх потреб як цілісного організму.
Посилання
Ліпкан В. Неопарадигма національної безпеки. Право України. 2002. № 11. С. 19–26.
Гордієнко С. Г. Сутність та зміст поняття «державна безпека». Стратегічна панорама. 2003. № 2. С. 114–120.
Lippman W. US Foreign Policy. Boston, 1943. 520 р.
Рекомендації Фонду національної та міжнародної безпеки при ЮНЕСКО. URL: http:www.niisp.gov.ua
Конституційно-правові засади національної безпеки України: монографія / В. О. Антонов; наук. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ: ТАЛКОМ, 2017. 576 с. URL: http://idpnan.org.ua/ files/antonov-v.o.-konstitutsiyno-pravovi-zasadi-natsionalnoyi-bezpeki-ukrayini-_d_.pdf
Єзеров А. Конституційна безпека як складник національної безпеки України. Український часопис конституційного права. 2017. № 2. С. 60–67. URL: https://www.constjournal.com/ pub/2-2017/konstytutsiina-bezpeka-yak-skladnyk-natsionalnoibezpeky-ukrainy/
Українчук В. М. Забезпечення національної безпеки в умовах формування в Україні громадянського суспільства. Харків: Ун-т внутр. справ, 1996. 164 с.
Бисага Ю. М., Дешко Л. М., Нечипорук Г. Ю. Міжнародна безпека, національна безпека, конституційна безпека: теоретико-правові підходи. Порівняльно-аналітичне право. 2020. Вип. 4. С. 43–49.
Гордієнко С. Г., Доронін І. М. Державна безпека України в сучасних умовах: проблеми компетенції державних органів. Інформація і право. 2021. № 2(37). С. 81–92.
Ситник Г. П., Олуйко В. М., Вавринчук М. П. Національна безпека України: теорія і практика: монографія; за заг. ред. Г. П. Ситника. Хмельницький; Київ: Вид-во «Кондор», 2007. 616 с.
Політична енциклопедія редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. Київ: Парламентське видавництво, 2011. 808 с.
Гордієнко С. Г. Про поняття «державна безпека». Науковий вісник Академії СБ України. 1998. № 6–7. С. 33–41.
Гордієнко С. Г. Методологічні аспекти теорії державної безпеки України та захисту інтелектуальної власності Службою безпеки: матеріали наук.-практ. конференції. Концептуальні засади забезпечення державної безпеки України. Київ, 9 черв. 2004 р. Київ: Вид-во НА СБ України, 2004. С. 70 –73.
О национальной безопасности: Закон США от 18 сентября 1947 года. URL: http://global.oup.com/us/companion.websites/9780195385168/resources/chapter10/nsa/nsa.pdf
Положение о мерах к охранению государственного порядка и общественного спокойствия (18 августа 1881 г.). URL: http://mir.zavantag.com/voennoe/433290/index.html
Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР: Закон УРСР № 404-12 від 24.10.1990 року. Відомості Верховної Ради УРСР. 1990. № 45. Ст. 606.
Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України: Закон України № 2113-12 від 14.02.1992 року. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 20. Ст. 271.
Конституція України від 28.06.1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Про Концепцію (Основи державної політики) національної безпеки України: Постанова Верховної Ради України від 16 січня 1997 року. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 10. Ст. 85.
Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 року № 964-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 39. Ст. 351
Про національну безпеку України: Закон України від 21.08.2018 року № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради. 2018. № 31. Ст. 24.
Вовк О. О. Теоретико-правовий аналіз співвідношення понять державної та зовнішньої безпеки. Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С. 43–48.
Янчук А. О. Особливості вдосконалення нормативно-правового забезпечення державної безпеки України в сучасних умовах. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Сер. юридична. 2016. Вип. 1. С. 342–355.
Медвідь М. М. Державна та національна безпека: понятійно-категоріальний апарат. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. 2017. Вип. 2. С. 74–84.
Корж І. Ф. Державна безпека: методологічні підходи до системи складових поняття. Правова інформатика. 2012. № 4(36). С. 69–75.
Козьяков І. Законодавче визначення державної безпеки: проблеми теорії та практики. Теорія держави і права. 2019. № 9. С. 160–163.
Свірко С. Складові державної безпеки в контексті об’єктної уваги державного управління. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 11. С. 72–78.