Проблеми реалізації свободи слова в умовах збройної агресії

Автор(и)

  • А. О. Русавська Донецький національний університет імені Василя Стуса
  • Т. В. Міхайліна Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.2.6

Ключові слова:

свобода; свобода слова; права людини; агресія; збройний конфлікт; гарантії реалізації права; верховенство права; принципи права; захист прав людини; ЄСПЛ

Анотація

Метою наукової статті є аналіз проблем реалізації свободи слова в умовах збройної агресії, а також спроби їх вирішення. У статті констатується, що існування свободи слова, або інакше, права вільного вираження, є фундаментальною ознакою демократії. Першочергово для підтримання можливості її реалізації вона неодмінно має бути закріплена в нормативно-правових актах країни, що претендує на звання демократичної. Таке правове закріплення виступає одночасно як гарантією демократичності, так і способом регулювання меж цієї свободи з огляду на захист прав інших людей та національних цінностей. Закони про свободу вираження поглядів можуть встановлювати зобов’язання та відповідальність, пов’язані з цією свободою. Це може включати обмеження на апелювання до насильства, наклеп, поширення дезінформації або інші дії, які можуть завдати шкоди іншим громадянам або суспільству загалом.
Виявлено, що нагальним питанням є реалізація свободи слова у співвідношенні зі збереженням і дотриманням національних інтересів. Одними з обов’язкових та необхідних для життєздатності демократії чинників є наявність сильної та незалежної преси й гарантування кожному права вільного вираження поглядів. Однак за припущення існування абсолютної свободи слова держава неодмінно зіштовхнеться з низкою проблем, ключовими з яких є дезінформація та пропаганда, які матимуть жорстко негативний вплив на національну безпеку та настрої населення.
Стверджується, що реалізація свободи слова та її захист в умовах збройної агресії становить неабияку складність з огляду на напруженість як громадян, так і влади держави. Навіть у мирний час свобода слова може бути обмежена в деяких випадках, наприклад, для захисту національної безпеки або громадського порядку, а під час збройних конфліктів свобода слова може бути обмежена ще більше, оскільки держави можуть посилювати контроль над інформацією, щоб захистити себе від ворожої пропаганди або дезінформації. Проблематичним для вирішення моментом є саме визначення меж свободи слова з огляду на складність політичної обстановки країни.
У ситуаціях збройних конфліктів, авторитарних режимів або політичної нестабільності як додатковий засіб захисту прав журналістів та активістів, які можуть стикатися з репресіями національних влад, можуть виступати міжнародні стандарти.

Біографії авторів

А. О. Русавська , Донецький національний університет імені Василя Стуса

здобувач вищої освіти

Т. В. Міхайліна , Донецький національний університет імені Василя Стуса

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії, історії держави і права та філософії права

Посилання

Стовпець О. В. Роздуми щодо свободи слова у контексті феноменів «нової етики» та «канселінгу». Соціально-гуманітарні виміри правової держави: матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. (30 квітня 2021 р.). Дніпро: ДДУВС, 2021. С. 260–266.

Гуйван П. Про свободу слова як елемент правового статусу людини у демократичному суспільстві: міжнародний підхід. Актуальні питання розвитку юридичної науки в умовах COVID-19: матеріали Всеукр. науково-практ. конф., м. Рівне, 10–11 груд. 2020 р. Рівне, 2020. С. 95–99.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р.: станом на 1 серп. 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_ 004#Text

Ярмол Л. В. Свобода вираження поглядів та проблеми юридичного забезпечення її реалізації в Україні (загальнотеоретичне дослідження): дис. … д-ра юрид. наук. Львів, 2018. 494 с.

Черниш Р., Осічнюк Л. Національні інтереси держави та можливість обмеження права на свободу слова: питання співвідношення. Problems of legality. 2021. № 4. С. 166–181.

Барнич К. І. Реалізація права на свободу вираження. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2019. Т. 25. С. 19–25.

Конституція України: від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Про медіа: Закон України від 13.12.2022 р. № 2849-IX. Голос України. 2022. № 267. С. 279.

Загальна декларація прав людини: від 10.12.1948 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_015#Text

Бурмагін О., Опришко Л., Опришко Д. Свобода слова в умовах збройного конфлікту. Київ: ГО «Платформа прав людини», 2019. 112 с.

Стрекалов А. Є. Обмеження основних прав та свобод людини і громадянина як інститут конституційного права України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків, 2010. 20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-09

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА