Вплив релігії на розвиток інститутів кримінального права України доби раннього Середньовіччя
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.2.4Ключові слова:
Україна; українське кримінальне право; розвиток; релігія; поняття злочину; види злочинів; інститут покарання; мета покарання; публічні покарання; доба Середньовіччя; джерела праваАнотація
Стаття присвячена вивченню процесу впливу релігійних норм на еволюцію інститутів кримінального права в Україні доби раннього Середньовіччя.
Автор наголошує, із прийняттям християнства вітчизняному кримінальному праву стали відомі такі групи злочинів: злочини проти сім’ї та моралі (розпуста, зґвалтування, перелюбство, пияцтво, самовільне розірвання шлюбу, укладення шлюбу поміж близькими родичами, багатоженство, народження позашлюбної дитини, а також різноманітні сексуальні збочення) та злочини проти віри і церкви, об’єктом яких стали церква, її майнові права, релігійні настанови та приписи. Проте обсяг рецепції візантійського права у добу існування Київської Русі був незначним.
Автор зосереджує увагу на тому, що держава і право, безсумнівно, мають свою традиційну релігійну основу. Тому інтеграція традицій язичництва та християнства, яка розпочалася наприкінці Х століття, позитивно вплинула на розвиток інститутів вітчизняного права, передусім кримінального. Християнська церква в Україні виробила власну систему покарань, яка суттєво відрізнялися від покарань, застосовних у Візантії чи Середньовічній Європі. У досліджувану добу в українських землях церква не застосовувала інквізиційний процес слідства. Відтак християнство, запозичене у Візантії, стало не візантійським, а виключно українським. Церковне право було змушене пристосовуватись до умов сталого суспільного середовища.
Автор доходить що висновку, що високий духовний рівень українського народу сприяв тому, що у його середовищі протягом усієї історії утверджувалися поняття свободи і гуманності, добра і справедливості, демократизму та гідності. Ці принципи у дохристиянську добу почали відображатися у нормах звичаєвого права, а з прийняттям християнства стали основою правової системи.
Посилання
Ткачук І. Д. Формування українського законодавства на засадах християнського вчення. Філософські та методологічні проблеми права. 2016. № 2(12). С. 90–101.
Громовчук М. В., Бєлов Д. М. Релігія та право: співвідношення в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. 2022. Випуск 71. С. 55-64. URL: 10.24144/2307-3322.2022.71.8
Кудін С. В. Форми існування кримінального права України у Х – першій половині ХVІІ ст. Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2002. № 4. С. 70–75.
Биков О. М. Особливості нормативно-правового регулювання релігійних відносин у період християнізації Київської Русі. Держава та регіони. Серія: Право. 2011. № 1. С. 5–8.
Пайда Ю. Ю. Християнський закон і звичаєва правосвідомість як чинники соціальної регуляції у Київській Русі. Правничий часопис Донбасу. 2018. № 4(65). С. 76–82.
Российское законодательство Х–ХХ веков:в девяти томах/под ред. О. И. Чистякова. Москва: Юридическая литература, 1984. Т. 1. Законодательство Древней Руси. 1984. 432 с.
Мартинюк О. В. Еволюція правового становища жінки в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01; Київський національний університет внутрішніх справ. Київ, 2010. 219 с.
Исторія русскаго права по лекціямъ П. Н. Мрочекъ-Дроздовскаго. Москва: Типографія В. А. Гатцукъ, 1892. 314 с.
Щапов Я. Н. Брак и семья в Древней Руси. Вопросы истории. 1970. № 10. С. 216–220.
Мартинюк О. В. Порядок та умови взяття шлюбу в Україні (Х – перша половина ХVІІ ст.). Держава і право: зб. наук. праць. Юри¬дичні і політичні науки. 2004. Вип. 23. С. 106–111.
Мартинюк О. В. Права жінки як об’єкт злочинних посягань в Україні (Х – перша половина ХІV ст.). Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2004. № 4. С. 55–61.
Історія українського права: Матеріали до курсу лекцій з історії української державності. навчальний посібник: за ред. О. О. Шевченка. Київ: Олан, 2001. 214 с.
Коломінський Н. Л., Льовочкіна А. М. Етнопсихологія українців. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи: кол. моногр. за заг. ред. Г. В. Щокіна, М. Ф. Головатого. Київ: МАУП, 2000. С. 59–76.
