Електронна петиція як форма участі громадськості у здійсненні публічної влади: проблемні питання
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-5835.2021.1.2Ключові слова:
демократія; форма участі громадськості; петиція; звернення; електронна петиціяАнотація
У статті розглядається електронна форма участі громадськості в Україні. Розвиток інформаційних технологій надає можливість впровадити нові форми реалізації прав людини. Впровадження ширшої взаємодії між публічною владою та громадянським суспільством є важливим процесом демократизації суспільства. Новітня форма – електронні петиції – останнім часом стає більш актуальною.
Демократичність держави визначається ключовим чинником – можливістю громадян та членів громади впливати на рішення органів влади різних рівнів. Електронні петиції мають особливе значення для суспільства. По-перше, кількість підтримки електронних петицій дає можливість зрозуміти сутність державних проблем, усвідомити громадську позицію з цього приводу. У такий спосіб налагоджується зв’язок між громадськістю та владними інституціями. По-друге, відбувається комунікація між всіма суб’єктами влади, де народ і громадянин відчуває свою реальну роль у здійсненні публічно-владного веління. По-третє, усувається можливість допущення похибок та помилок органами публічної влади. По-четверте, встановлюються правові, легітимні рамки діяльності владних інституцій через контроль громадськості за їхньою діяльністю. По-п’яте, індивідуальна свобода людини, її права та законні інтереси актуалізуються, отримують первинне значення. По-шосте, доступна участь кожного, включно з інклюзивними аспектами у публічно-владній сфері.
Електронні петиції є новітньою швидкою, доступною, подекуди навіть дієвою формою участі громадян у здійсненні публічної влади. Нормативні положення вимагають не тільки надати органу публічної влади відповідь на визначене питання, але й осягнути сутність проблеми, запропонувати можливі шляхи вирішення, вжити повноваження, що дають змогу керувати ситуацією в державно-владному статусі. На жаль, вказаного не відбувається, тому електронні петиції залишаються недієвою формою громадської участі у здійсненні публічної влади.
Посилання
Wilding and Laundy. Редліх. Вип. І., 10 вид. С. 493–495.
Третій звіт Спеціального комітету з реформ Палати громад, червень 1985 р., представлений 18 червня 1985 р. Журнали. С. 839.
Лінднер Р., Рім У. Електронні петиції та інституційна модернізація. Міжнародні парламентські системи електронних петицій у порівняльній перспективі. Вересень 2009. JeDEM – електронний журнал електронної демократії та відкритого уряду. 1(1). Р. 1–11.
Пахомова І. А. Концептуальні вимоги до створення електронних петицій Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. 2017. Вип. 24. С. 91–93.
Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції: закон України від 02.07.2015 № 577-VIII. Відомості Верховної Ради. 2015. № 35, ст. 341.
Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України: затв. Указом Президента України від 28 серпня 2015 р. № 523/2015. Офіційний вісник Президента України від 03.09.2015 р. 2015. № 20. С. 100. Ст. 1222.